Е. Хемінгуей написав роман ” Прощавай, зброє!” в 1929 році. Дія в романі описується в Італії, яка вже вступила в Першу світову війну. Головний герой роману Фредерік Генрі – доброволець із США, лейтенант італійських санітарних військ.
Під час відпустки він знайомиться з медсестрою Кетрін Барклі. Вона англійка, її наречений загинув. Спочатку Фредерік Генрі не надає великого значення цьому знайомство. Він знову вирушає на фронт. Австрійський міномет накриває його з товаришами під час сніданку. З роздробленими ногами Генрі відправляють у госпіталь в Мілан, де він знову зустрічається з медсестрою Кетрін Барклі. Обидва розуміють, що почуття, що спалахнуло між ними, справжнє.
Невдоволення війною в душі героя зростає. Поступово його патріотичні настрої і ілюзії щодо війни випаровуються. Війна – це смерть тих людей, кого послали на бійню в якості гарматного м’яса. Війна – це бруд, кров, безглузда бійня. Фредеріку тепер не зрозумілий сенс війни. Вона змушує вбивати собі подібних, помирати без мети та ідеалів. В той ранок, коли був поранений Фредерік Генрі, був убитий його кращий друг Пассини. Автор детально описує його відірвані ноги, виникає ефект присутності під час опису жахливих наслідків війни.
Любов осяває для Фредеріка життя, тепер йому є для кого жити. У нього буде дитина, з’являється новий сенс у житті. Після одужання Фредеріка знову відправляють на фронт. Австрійці проривають фронт під Капоретто, починається безладне і панічний відступ італійців.
Разом з військовими відступає мирне населення. Перед очима героя – випадкові смерті, панічний жах біжать людей, їх роз’єднаність. Італійські жандарми розстрілюють усіх, що відбилися від своїх полків. Подібна доля чекала Фредеріка. Він біжить, стрибає в річку і пливе, схопився за колоду однією рукою.
Головному герою вдається втекти в нейтральну Швейцарію з Кетрін. Вона готується стати матір’ю, але щастя виявляється недовгим. У Кетрін народжується мертва дитина, і сама вона помирає під час пологів. Життя втрачає сенс, навколо Фредеріка – порожнеча. Автор не вдається в докладний опис стану героя, один штрих – “пішов під дощем” – говорить про багато що. Дощ у романі створює обтяжливу трагічну атмосферу.
Роман закликає покінчити з усіма війнами і вчить цінувати повсякденні радості життя.
