Старенька жінка живе у віддаленому селі сама. Її дочка, щоб мати постійний зв’язок з мамою, подарувала їй мобільний телефон. Щоранку загоряється і починає співати маленька чорна коробочка. Старенька натискає на кнопку, чує голос своєї дочки, яка живе далеко у великому місті.

Кожен день дочка цікавиться, чи жива мама. Але, із-за дорогого тарифу і своєї зайнятості, вона розмовляє пару хвилин. Старенька мама хоче розповісти про свої щоденні клопоти своєї рідної донечки: про своїх курей, кішку і собаку. Але, дочка дуже зайнята, і завжди нагадує, скільки коштує їх розмову.

Вже кілька років жінка їхала зимувати до дочки в місто. В квартирі було добре, тепло. Але, її завжди тягнуло додому в село. І, зараз вона радилася з сусідкою, їхати вже чи ні. Сподівалася, що зима буде холодною і вона зможе сама перезимувати. Розмова була це вже не перший. Не хотілося старенькій їхати і залишати на сусідку собаку, кішку і курей. Звикла вона до спокійного сільського життя. Хоч господарство вже не велике, але цілий день копошилася жінка на городі та біля живності.

Мама дочки розповіла, що вона їй наснилося. Сон був не дуже хороший, і стара жінка хвилювалася. Але, дочка, як завжди, поспішала і хотіла говорити лише по суті.

Одного разу жінка займалася у дворі господарством, зачепився за корінь груші і впала. Вона нічого не пошкодила, просто трохи боліла нога. Вранці почала розповідати, що дерево не зрізає, тому що груші смачні і дочка їх любить їсти. Груші падають на землю і гниють. Вона йшла, не побачила корінь, і впала. Дочка відразу ж починає уточнювати, чи все в порядку зі здоров’ям у мами. Розповідь про дереві її не цікавить. Мама заспокоїла дочку, сказала, що до ударів прикладає капустяний лист. Дізнавшись, що все добре, вона відразу згадує про ціни на тариф.

Щоб заспокоїтися, старенька пішла в хату й сіла за гребінь. Пряла, і слухала радіо. По радіо була реклама, де говорилося про болі і засоби лікування. Старенькій стало шкода себе, і вона розплакалася.

І, несподівано, в незвичний час, задзвонив телефон. Мати підняла трубку. Говорила її дочка. Вона стала не поспішаючи розпитувати про маминих справах. І, просила, щоб та не поспішала й говорила з нею.

Донька нарешті зрозуміла, що мами може не стати, і не з ким навіть поговорити по телефону. Необхідно насолоджуватися щасливими моментами спілкування з рідними, поки вони живі.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника