Легенда про Ларре з оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль» є одним з головних епізодів у всьому творі. Ця легенда оповідає про племені, яке жило дуже багато років тому. І одного разу орел вкрав молоду дівчину з цього племені і забрав її з собою високо в гори. Але через двадцять років ця дівчина повернулася в плем’я вже разом зі своїм сином.

Виявилося, що орел жив з цією дівчиною зі своєю дружиною. І так у них з’явилася дитина. Синові в момент повернення в плем’я було вже двадцять років. Він був дуже красивий і одночасно дуже гордий. Син орла дозволяв собі грубити навіть самим шановним людям в племені і робив те, що йому заманеться. Так, йому сподобалася одна дівчина із племені і він захотів її обійняти. Але вона відштовхнула його і за це юнак жорстоко убив її.

Люди з племені хотіли покарати сина орла за його гординю. Вони відпустили хлопця і тепер він міг робити те, що захоче. Люди назвали юнака Ларра, що означало знедолений, викинутий геть. Але незабаром Ларра відчув, що свобода не приносить йому ніякої радості, тому що він самотній. Юнак намагався знайти смерть, але вбити себе сам він не міг. І ось вже багато років Ларра не живе людьми, а все ще чекає на свою смерть. Це оповідання вчить тому, що гордість – це найгірший із факторів, який тільки заважає людині комунікувати з людьми.