Короткий зміст Гайдар Р. В. С.

Дімка грав у розвідника у старих покинутих сараях. Колись тут розстріляли 5 осіб і з тих пір місце обходили стороною. Хлопчик не боявся і зберігав тут свої нехитрі багатства – обойми патронів, шомпол і багнет.

У ті роки неспокійно було в селах, влада постійно змінювала кольори – то червона, радянська, то зелена, петлюрівська, то біла.

Хлопчик повертався додому пізно і вже приготувався отримати наганяй від матері. Але вдома лаяти не стали, не до того було. Повернувся родич, на прізвисько Головень. Грубий і озлоблений, він тримав в страху всіх мешканців будинку, не гребуючи рукоприкладством. А Дмитра, його братові Топу і їх мамі доводилося жити в будинку Головня. До Пітера, де був батько, без особливого пропуску і не доїхати зараз було.

Одного разу Дімка підгледів, як Головень ховає гвинтівку в сіні. Знайшовши момент, він пробрався на сінник і довго роздивлявся зброю. Раптово повернувся родич. Хлопчик запанікував, запихаючи рушницю глибше в стіг і воно випадково вистрілила.

Дімка біг щодуху, але Головень наздогнав його і зібрався побити до смерті. Зробити це завадив проїжджає кінний загін червоноармійців. А хлопчик раптово зрозумів, що злий родич був дезертиром.

Засидівшись допізна біля річки, Дмитро почув пісню, виведену тонким мальчишечьим голосом. Так він познайомився з Жиганом, беспризорником, тимчасово жили тут у хресної бабки.

Тяжко було хлопчикові жити в чужому домі. Вирішив він намовити Жигана втекти. Один надихнувся, обіцяючи навчити виконувати пісні по ешелонам і цим заробляти на життя. До втечі підійшли грунтовно: стали збирати харчі, сірники і різні дрібниці.

Як-то недалеко від села відбувся бій між червоними та зеленими. По селу пройшла чутка, що десь ховається поранений більшовик.

Перебираючи припаси, Дімка помітив пропажу їжі. Спочатку подумав на Жигана, а потім раптово осяяла здогадка: десь у сараях і ховається поранений. Коли хлопчик знайшов його, чоловік був зовсім поганий. Друзі почали виходжувати його, але часу не було: по селу нишпорив Головень і незабаром повинні були початися обшуки.

Жиган запропонував збігати в місто, де розташувалися червоні, і передати звістку від пораненого. Той погодився, видавши аркуш з написом «Н. В. С.».

З великим трудом Жиган дістався в місто. В селі вже почалися обшуки, але влетіла червона кіннота і відбила село.

А врятований червоний командир виявився членом революційної військової ради і видав пропуски для Дімки з сім’єю.

У будь-яку смуту важливо залишатися людиною.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника