У Денискином будинку жив хлопчик на ім’я Ванька. Був він уже великий, як здавалося другокласнику Денискові, і ходив у п’ятий клас. У Ванькиного батька велосипед зламався. Йому не хотілося лагодити стару техніку і батько віддав великий своєму синові. Так як у Ваньки в школі були уроки праці, які дуже подобалися хлопчиськові, то він відразу взявся за ремонт велосипеда.

Денискові було цікаво не тільки спостерігати за роботою старшого товариша, але і допомагати. Ванька пообіцяв малюкові, що прокотить його на багажнику велосипеда. Тоді Дениска почав допомагати ще сильніше. Він навіть пофарбував багажник так старанно, немов це був його власний велосипед.

Довго чинив Ванька старий велосипед. Але, в один прекрасний день хлопчик підкачав шини і сіл випробувати техніку. Він ганявся по подвір’ю, немов льотчик-випробувач на літаку. Дениско ж спостерігав за гонщиком, як механік-професіонал.

Випробувавши на міцність свій велосипед, Ванька запросив Дениску покататися по місту. Вони мчали по вуличках і проулкам на скаженій швидкості. Ванька дзвонив у дзвоник на кермі, щоб пішоходи встигали тікати з-під коліс їх велосипеда. Дениско був дуже щасливий.

Потім хлопці втомилися і зупинилися відпочити в одному дворі. Там до них підбігла маленька собачка, а за нею незнайомий хлопець. Виглядав він дивно: був весь в наколках. Незнайомець почав розпитувати про велосипеді. Хлопці похвалилися, що самі змогли відремонтувати його. Хлопець захоплювався майстрами та їх роботою.

Потім він почав розповідати хлопцями про своєї смертельно хворої бабусі. Незнайомець поскаржився на те, що у нього від голоду немає сил, щоб сходити в аптеку за ліками для бабусі. Хлопець просто ридав від горя і просив велосипед. Він хотів дуже швидко з’їздити за ліками, а в якості гарантії повернення техніки залишав їм свого песика. Хлопці хотіли самі зганяти в аптеку. Але, хлопець сказав, що на Садовій вулиці дуже інтенсивний рух і вони можуть потрапити в аварію.

Дали хлопці незнайомцю велосипед. Собачка відразу ж втекла. Хлопчики до темна чекали хлопця, але він так і не повернувся. Дениско подумав, що його збила машина. Ванька ж зрозумів свою помилку: не можна довіряти незнайомим людям!

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника