Роман складений на зразок листів Марії-Сюзанни Симонен, яка займає головну роль у романі, вони були написані громадянину де Круамару, Сюзанна благає її допомогти. У зв’язку з цим Марія оповідає маркізу про які звалилися на неї бідах.

Сюзанна росла в родині юриста, у якої ніколи не було проблем з грошима. Тим не менш, дівчина нелюбимий і небажана дитина в сім’ї, проте дівчина переважає як зовні, так і внутрішньо над своїми сестрами. Панночка передчуває, що є нерідною дитиною юриста Сімонена. Мати дівчини, змушує її йти в абатство, так як сім’я зубожіла, і відданого для Марії немає. Дівчина не бажає приймати чернецтво.

Сюзанна піддається тортурам та приниженню, і її зачиняють у кімнаті при монастирі. Однак панночка приймає рішення протестувати в день богопосвячених осіб. Дівчина благає про допомогу своїх товаришів, і, даючи відповідь на питання пастиря, відрікається давати клятву. Через деякий час Марію відвозять в отчий будинок, але батько з матір’ю не хочуть з нею спілкуватися.

З дозволу матінки Марії відкривають таємницю, Марія незаконнонароджена дочка громадянина Сімонена. Матінка оповідає дочки, що зрадила свого чоловіка і відтепер бажає, щоб Сюзанна йшла в абатство і не ссорила членів сім’ї між собою. Мати не в силах вільно порозумітися зі своїм чоловіком, щоб при дотриманні всіх формальностей не відібрати у дочки все спадщину.

Після цього одкровення з боку матері, Марія вирішила стати черницею. При храмі Сюзанна відшукує заспокоєння. Марія закладається вихованкою. Але думи про день чернецтва мучать її постійно. І коли реалізовувалася церемонія чернецтва, дівчина була весь день розчарована. Ігуменя не змогла відшукати підходящих фраз, щоб заспокоїти Марію, як раніше.

В цей же час помирає батько дівчини, а потім її мати. Напередодні смерті матінка передає записку і заощадження. У ній мати карала Сюзанні, щоб та позбавила її від гріхів добрими вчинками. На місце ігумені приходить Христина. Це дріб’язкова і неосвічена дама. Христина підпорядковує собі черниць, і змушує їх брати участь у нових обрядах. Сюзанна не підпорядковується нової черниці, і та має намір вжити всіх заходів, щоб життя дівчини перетворилася на пекло. Христина різними методами пробує звести Марію до самоубиения. На щастя Сюзанна вловила її наміри, і не збиралася покінчити життя самогубством. Марія бажає відмовитися від клятви і спочатку отримує стос аркушів, щоб написати листа для кого-то з мирян. Сюзанна просить папір з причини, що бажає записати покаяння, однак ігуменя запідозрила, що листи Сюзанна взяла зовсім для іншого.

На молитві дівчина віддає листа сестрі Урсулі, та чудово ладнає панянкою. Потім Сюзанну обшукують і садять в підземеллі на кілька діб. Після Марія передає листа адвоката. За її справу береться юрист Манури. Він програє судове засідання. Сюзанну примушують до побиття, фізичних знущань катуванням, так як хотіла відмовитися від клятви. Дівчина захворала. Але швидко поправилася, так як за нею весь час доглядала Урсула.

Завдяки юристу, дівчину перевели в новий храм.Ігуменя в новому монастирі, дуже ніжно звертається з дівчиною. По суті, ігуменя закохалася в Марію. Настоятелька переслідує вихованку і намагається створити любовні відносини. Через якийсь період ігуменя йде в інший світ, а Марію називають відьмою.

Духівник, який дотримується позиції Марії, вселяє їй втекти удвох. На шляху до Парижу він посягає на цнотливість Марії. У Парижі Сюзанна працює служницею в пралі. Їй доводиться важко, але благо господарі попалися хороші. Ченця, який викрав її, довічно посадили у в’язницю. Її всюди розшукує поліція, і вона прибуває в щоденному страху. Сюзанна благає громадянина де Круамара про допомогу; просить підшукати місце покоївки де її ніхто не дізнається, в глушині у хороших людей.

Ця повість вчить читача того, якщо весь світ проти тебе, і навіть власна мати звинувачує тебе за свої гріхи, це не привід впадати у відчай і приймати поспішні рішення. Світ не без добрих людей, і знайдуться ті, хто щиро хочуть тобі щастя і допоможуть у скрутну хвилину.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника