Твір поділяється на три частини:

Пекло

Головний герой опиняється один у лісі, а навколо панує непроглядна ніч. Перед очима Данте встають позолочені ранковим сонцем гори. У спробі піднятися на них герой терпить невдачу, і тоді йому доводиться повернутися назад. У лісі йому є дух Вергілія, який обіцяє йому довгу подорож через Пекло і Чистилище, які приведуть його в Рай. Данте вирішує послідувати за Вергілієм і проходить через ворота Пекла.

Відразу за ними герої бачать стогнучий душі, не вчинили, будучи на землі, ні добрих справ, ні злочинів. Далі відкривається вид на річку, через яку Харон перевозить померлих на інший берег, де починається перший круг Пекла. Лімб являє собою місце, де тужать душі великих людей – знаменитих воїнів, мислителів і поетів, – а також нехрещених немовлят, з тієї причини, що не дано їм опинитися в Раю. Подорожні йшли і вели бесіду з великими філософами і поетами давнину. Першим з них був Гомер.

Друге коло управляється демоном Міносом, який вибирає, якому покаранню піддати грішника. Подорожні стали свідками буря потоками вітру душ солодунів, життя яких була втрачена взаємної пристрастю.

В підходу до третього кола мандрівників зустрічав страшний пес Цербер. Тут нудяться, валяючись в грязі, душі ненажер. Серед них був Чакко, так само як і головний герой, уродженець Флоренції. Вони поговорили про рідному місті, а після Данте у відповідь на прохання Чакко пообіцяв розповісти про нього живим на землі.

Четвертий коло, що охороняється демоном Плутосом, служив місцем страти марнотратників життя і скупцов.

П’яте коло призначався для душ, загублених гнівом і лінню.

Незабаром мандрівники підійшли до вежі, оточеної водоймою. По ньому демон Флегій переправляв охочих потрапити всередину.

Перед героями постав розкинувся на всю широчінь місто Дит. Шлях до нього перегородила нечисть, і на допомогу до Данте і Вергілію прийшов небесний посланець, усмиривший мерців. У Дитя мандрівники побачили гробниці, охоплені вогнем, почули страшні стогони єретиків, що доносилися з них.

У момент переходу в сьомий коло Вергілій розповів Данте, як влаштовані останні три кола, спускаються вниз, до самого центру землі.

Сьомий коло розташувався серед гір, а на сторожі його варто Мінотавр. Герої побачили кривавий вируючий потік, де в муках звивалися душі тиранів і розбійників. З берега з своїх луків їх обстрілювали кентаври. Один з них на ім’я Несс запропонував героям свою допомогу і провів їх через річку.

Всюди була колюча рослинність, що складається з душ самогубців. Вони страждають від нестерпного болю, заподіюваного топчущими їх мерцями і клюющими їх Гарпиями. Повз рухається нова група грішників, серед яких Данте дізнається свого вчителя, душу якого згубила тяга до одностатевого кохання. Неподалік у пекельному вогні танцюють душі, винні в тому ж гріху.

Восьмий коло знаходиться в глибокій прірві, що охороняється пекельним звіром по імені Геріон. Це місце вибудуване з десяти ровів, так званих Злопазух. У першому з них піддають жорстоким покаранням звабників – їх мучать біси, у другому підлабузники змушені сидіти в масі випорожнень. Третій рів складається з каменю, в якому зроблено круглі отвори. З них стирчать ноги духовних служителів, які за життя займалися продажем церковних посад. Самі їх тіла затиснуті величезними валунами, а ноги охоплені полум’ям. Наступна Злопазуха служить місцем страти ясновидців, чаклунів і відьом. Їм згортають шиї. Хабарників карають у п’ятій Злопазухе, душі яких корчаться від страждань в киплячій смолі. Потім Данте і Вергілій спостерігають розп’ятого первосвященика, який всіма силами домагався страти Ісуса Христа. Сьома пазуха сховалася за скелями. Тут страчують злодіїв, яких невпинно кусають змії. В восьмий пазусі карають віроломних порадників. У дев’ятій – сатана відрубує носи і вуха, дробить голови сіячів смути.

Мандрівники дісталися до криниці, звідки Антей спустив їх додолу. Тепер вони були майже біля самого центру землі. Перед героями відкрився вид на крижане озеро, в затверділих водах якого виявилися навіки замурованими душі зрадників своїх рідних. В центрі озера стояв володар Пекла трехликий Люцифер. У першій його пащі – Юда, у другій – Брут, в третій – Кассій. Темний владика катує їх своїми кігтями. Від нього проходить свердловина, ведуча до протилежної півкулі землі. Герої, пройшовши через неї, піднялися на поверхню і побачили небеса.