Казка Чуковського «Федорина горі» названа так по імені головної героїні (бабусі Федори Єгоровни) і незвичайної ситуації (втеча від неї посуду і слідом за цим горе), в якій вона опинилася. В один не дуже прекрасний для старенької день від неї вирішили втекти всі речі – і лопата, і кочерга, і сокири, і навіть мітла. По лугах поскакали сито і корито, а за ними бігли такі предмети кухонного начиння, як чайник з кавником, каструлі та ножі. Слідом з дому Федори прямо з вікна вискочив стіл, на якому сидів важливий самовар.
А в цей час у дворі будинку за всім цим спостерігала курка. Вона злякалася, схвильовано почала кудкудакати і питати, що ж відбувається, звідки і куди всі тікають. Предмети один за іншим стали розповідати курці, що Федора Єгорівна погано до них ставилася – зовсім не стежила за ними, не чистила і не мила. Ось і зважилися предмети домашнього вжитку втекти від бабусі-грязнули.
Через якийсь час у дворі будинку здалася сама Федора Єгорівна. На допомогу вона закликала цілу ораву котів, з якими стала наздоганяти неслухняну посуд і предмети меблів, наполягаючи на тому, щоб вони повернулися. Але марні були спроби бабусі Федори повернути втікачів, її благання залишилися без відповіді.
Минуло кілька годин, а, може, і днів, і втекли з будинку старенької предмети заблукали. Багато з них стали скаржитися не смертельну втому, на неможливість продовжувати шлях. Як раптом блюдо звернуло увагу всіх учасників незвичайного втечі на те, що їх хтось наздоганяє. Придивившись, герої казки розгледіли і дізналися в настигавшем їх людині Федору Єгорівну. Порівнявшись з втікачами, захекана бабуся почала вмовляти їх повернутися додому. Вона запевняла посуд та меблі, що все усвідомила і надалі буде дбайливіше ставитися до предметів свого побуту, своєчасно мити, чистити й прибирати.
Пошкодувавши Федору і повіривши їй, що втекли каструлі, чашки, праски, стіл і самовар повернулися додому. А бабуся і, правда, не обдурила і тут же всі привела в порядок, чому у всіх піднявся настрій і почалося веселощі: каструлі самі відправилися в піч і почали готувати святковий обід, а мітла прибрала з хати всю пил. Закінчується казка чаюванням – в знак подяки самовар напоїв бабусю Федору чаєм.
Казка «Федорина горі» вчить, насамперед, тому, що свій будинок потрібно утримувати в чистоті і порядку, дбайливо ставитися до тих предметів, які тебе оточують і допомагають створювати затишок в оселі. Також можна зробити висновок: ніколи не пізно усвідомити свої помилки, виправити їх і почати жити по-новому.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
