Гуров Дмитро – москвич, його вік близько сорока років, з філологічною освітою, працює в банку. Гуров поїхав на відпочинок до Ялти. У рідному місті у нього залишилися дочка, два сина-гімназиста і дружина, до якої він не мав теплих і ніжних почуттів. Чоловік частенько заходив до іншим дамам на вогник. Зовнішній вигляд і вдачу його мали щось таке, що притягує і манить як магнітом жінок. Сам же Дмитро відноситься до жінок з презирством і вважає, що вони є «нижча раса», але це не заважає йому шукати собі пригод в любовній сфері з дамами, маючи в цьому величезний навик.

Під час прогулянки по набережній, Гуров зустрічає даму. Це була білявка, що гуляє зі своєю собачкою. Всі хто відпочивав, дали їй прізвисько «дама з собачкою». Чоловік, обміркувавши деякі моменти, приймає рішення, що було б непогано завести з нею знайомство, яке переросте в роман. Їх знайомство відбувається в обідній час в міському парку. Їх спілкування зав’язується досить звичайно.

Ганна Сергіївна уродженка Петербурга, але проживає вже декілька років у місті С., звідки власне вона і приїхала в Ялту. Її чоловік чиновник з німецьким прізвищем дісталася йому від діда – фон Дидериц. Місце роботи, та й сама суть її Анну не цікавить, вона не пам’ятає навіть назва робочого місця чоловіка. З усього можна зробити висновок, що вона не любить свого чоловіка і в шлюбі, так і в цілому в житті у неї щастя немає. Гуров зауважує, що в ній є щось жалюгідне.

Через тиждень знайомства у них зав’язався роман. Дама переживає своє падіння і боїться, що Дмитро не стане її поважати. Гуров в роздумах. Ганна ж клянеться, що протягом усього життя вона мріяла про щирих почуттях і що гріх для неї бридкий і противний. Гуров робить вигляд, що йому не все одно і намагається їй підняти дух. Їх романтичні відносини протікають розмірено і не несуть загрози для наших героїв. Вони очікують приїзд чоловіка Анни, але замість свого приїзду він листом просить Ганну саму повернутися. Дмитро проводжає її. При прощанні у неї немає сліз, але вигляд у неї сумний і сумний. Він теж засмучений і приймає рішення повернутися назад додому.

Ритм, що належить Москві, подобається Гурову і захоплює за собою. Він закоханий у це місто, йому подобаються клуби, ресторанна їжа, яка для нього була досконала. Начебто він став забувати про курортному романі, але раптом з якоїсь причини лице Ганни спливає знову і знову. У ньому прокинулася любов, про яку він не можу кому-небудь розповісти. У підсумку Дмитро вирішує їхати у місто С., знімає там номер і розшукує сім’ю фон Дидерц. Ганна злякалася і просить Гурова виїхати, пообіцявши, що сама до нього приїде. Анна починає обманювати чоловіка і під приводом консультацій у поліклініці зустрічається з Гуровим кілька разів на місяць.

В кінці описується одна з зустрічей Гурова й Ганни. Вона плаче, а Дмитро дозволяє їй виплакатися. Він наближається до неї, бере її за плечі, він бачить відображення в дзеркалі. Він зауважує сивину і зморшки. Він зрозумів, що за все життя вони з Анною допустили найбільшу помилку – вони жили з коханими. Лише в старості їм вдалося пізнати радість від цього почуття.

Їм здається, що скоро вони знайдуть, як вирішити ситуацію і покладуть початок нового життя.

Головна думка оповідання Чехова Дама з собачкою

Даний розповідь показує читачеві, що не варто соромитися почуттів і не варто звертати увагу на суспільство навколишній і осудна. Треба жити для себе, а не для оточуючих!

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника