Банку якогось Товариства взаємного кредиту належить річниця – п’ятнадцять років. Співробітники банку ошатно одягнені, а навколо обстановка свята і розкоші.

Бухгалтер по імені Кузьма Хирин колись торжествувати. Ось уже кілька днів він пише в кабінеті Шипучина (голова правління). Йому треба написати доповідь до ювілею і працювати на рахунках. Почуває він себе дуже недобре. Він втомлений і роздратований. Підбадьорює його тільки майбутня премія за зроблену справу. Йому пообіцяли золотий жетон і триста карбованців. Працівник щиро вірить, що його працю високо оцінять, а зі злості можна і вчинити злочин.

Тут в кабінет є шикарно одягнений щеголь Шипучин. Хирин одягнений дуже просто і навіть бідно, це дивує голови. Він запитує, чи зможе бухгалтер вчасно закінчити свою роботу. На що Хирин відповідає ствердно, додавши, щоб ніхто не заважав йому.

Голова правління взяв і прочитав доповідь. Починає відразу ж скаржитися на проблеми, ставлячи питання бухгалтеру, чому той погано ставиться до жінок. Розповідає, що дружина Кузьми приходила і сказала, що чоловік кидався на неї з ножем. Хирин благає начальника не зачіпати сімейну тему, додає, що жінки не приносять нічого доброго від них один безлад.

Входить Тетяна Олексіївна. Жінка приїхала з вокзалу і щаслива, що побувала в поїздці. Вона хоче поговорити про поїздку зі своїм чоловіком. Шепучин з незадоволенням слухає розповіді. Хирин ж обурено морщиться, не перестаючи вважати. Шипучин намагається вивести жінку, але вона переконана, що її враження цікаво обом чоловікам.

Дружина Мерчуткина, а це секретар губернії, влітає в приміщення і розповідає: її чоловік був хворий майже півроку, його відправили у відставку і урізали зарплату на ту суму, яку він нібито повинен був. Літня жінка переконана, що чоловік не взяв би гроші без її відома.

Поки голова читає прохання, його дружина так само лепече про поїздку. Хирин збився і з початку починає свій рахунок. Чоловік попросив дружину вийти і поспілкуватися з його товаришами по службі.

Голова намагається роз’яснити дружині секретаря, що потрібно звернутися в місце служби чоловіка. У неї не прийняли прохання ніде. Вона просить у нього п’ятнадцять рублів. Шипучин не погоджується. Все це дуже заважає Хирину. Хирин просить жінку, щоб вона пішла.

Дружина Шипучина все так само розповідає про поїздку. Сварка між Хириным і Мерчуткиной розгорається.

Розлючений бухгалтер кричить на Шипучину, щоб та негайно пішла. Шипучин намагається сказати, що він виганяє не ту. Хирин від злості не чує. Він ганяється за Шипучиной. По дорозі лається вже і на Мерчуткину, загрожує їй. Вона біжить від нього, але падає прямо на Шипучина. Тетяна Олексіївна в жаху лягла на крісло. Хирин всім каже, що розправиться з ними.

У цей момент з’являється урочиста делегація депутатів. Вони хотіли привітати та вручити подарунки, але в збентеженні йдуть.

П’єса говорить про те, наскільки люди бувають не професійні і змішують особисту робочу життя.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника