Оповідь ведеться від першої особи. Юлія Василівна працює гувернанткою. Вона навчає дітей оповідача. Одного разу оповідач викликав її до себе в кабінет, для того щоб виплатити їй заробітну плату.
Юлія Василівна увійшла в кабінет, сіла. Якби роботодавець її не викликав сама б гувернантка навряд чи підійшла, оскільки дуже сором’язлива, про що згадав оповідач, назвавши її «церемонної».
Отже, оповідач почав рахувати гроші. За його словами, вони домовлялися про місячній зарплаті в 30 рублів. Гувернантка несміливо заперечила, що виплатити їй повинні 40. Оповідач аргументував це тим, що у нього записано по 30. Далі роботодавець стверджує, що вона працювала два місяці. Насправді Юлія Василівна жила в будинку 2 місяці і 5 днів, про що повідомила оповідачеві. Він наполіг на 2 місяці – нібито у нього так записано.
Загалом, гувернантці належало 60 рублів. Однак роботодавець вирішив відняти з цієї суми неділі і святкові дні, в які занять з учнем не проводилося. На цю дію гувернантка лише почервоніла і почала смикати тканина сукні, але ніяк словами не заперечила.
Потім оповідач вичитав з належної зарплати дні, коли його син був хворий, а гувернантка займалася тільки з дочкою, і дні, коли сама гувернантка хворіла. Реакція гувернантки на це була такою: засмикалася підборіддя, очі стали вологими, вона почала нервувати, але ніяк не заперечила.
Роботодавець вирішив не зупинятися на вирахування і вирішив урізати зарплату Юлії Василівни на суму чашки, яку вона розбила, і одягу сина, що той порвав за недогляд гувернантки. Більш того, він відняв гроші, які гувернантка нібито брала в борг, хоча насправді вона грошей не займала. Юлія Василівна мало не почала плакати. Намагалася заперечити: грошей у борг вона брала у дружини роботодавця, та й то лише 3 рубля. Оповідач відняв і ці 3 рубля.
Отже, оповідач нарахував зарплату в 11 рублів. Юлія Василівна взяла гроші, тихо сказала «мерсі». Оповідач скипів, не розуміючи за що його дякують, адже він обрахував її! Виявилося, що в інших місцях роботи їй взагалі не платили.
Звичайно, оповідач пожартував над нею і повернув всі гроші, дивуючись, чому вона така розмазня. На думку Юлії Василівни, в цьому світі можна жити, не будучи «зубатий».
