Короткий зміст Будинок Абрамова

Твір оповідає про численному сімействі Пряслиных, яких життєва доля розкидала в різні кінці світу, але основний кістяк сім’ї як брата і сестри Михайла і Лізи залишаються жити в рідному селі.

Відносини між Михайлом і Лізою не складаються після її рішення про народження двійні, тому після приїзду зі столиці, де гостював у будинку сестри Тетяни, Михайло запрошує на зустріч двох братів Петра і Григорія, не покликавши Лізу.

Похвалившись новою обстановкою, Михайло з братами відвідують могили батьків, де з Григорієм трапляється напад падучої. Ліза, бачачи стан брата, починає замислюватися про те, що відбувається в сім’ї, де немає порозуміння і підтримки рідних.

Молодші брати вирішують на час залишитися в селі з метою надання допомоги сестрі у вихованні малюків, при цьому Ліза ділиться з ними своїми переживаннями про кардинальну зміну людей до сільського життя, їх турботи лише про власне матеріальне благополуччя, небажання вести домашнє господарство й утримувати худобу.

В цей час керівництво сільським господарством у селі очолює нишпорка і спритний чиновник Таборский, не бажає думати про розвиток села, а піклується лише про поповнення власної кишені. Небайдужі до проблем села жителі звертаються зі скаргою до обласного начальства. Проведена за скаргою людей перевірка приходить до рішення про зміну керуючого господарством та призначення їм корінного жителя Віктора Нетесова. Дане рішення з натхненням приймається народом, в тому числі і Михайлом Пряслиным.

Несподівано у селі з’являється племінник Лізи і Михайла, Егорша, не з’являвся у селі більше двадцяти років і вирішив продати дідівський будинок. Ліза відмовляється вступати з Егоршей судові позови, оскільки вважає за краще жити в злагоді з власною совістю. Будинок розбирають на колоди, залишивши лише фігурку у вигляді коня, що прикрашала кут даху. Ліза вирішує зберегти фігурку в пам’ять про предків, але в момент зняття коня з даху з нею трапляється нещастя у вигляді впав на жінку колоди.

Михайло, дізнавшись про те, що трапилося, починає усвідомлювати безглуздість свого гордого поведінки, в результаті якого допустив розлад у родині, а також не вберіг сестру. У фіналі чоловік надається далекими спогадами, в яких бачить той час, коли ще молодий батько вирушає на фронт.

Роман демонструє на прикладі образів основних персонажів перипетії життєвого шляху людини.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника