Історія, розказана в поемі А. С. Пушкіна «Брати-розбійники», за твердженням самого Олександра Сергійовича, є справжньою. Цікаво, що спочатку задумував автор більш масштабне твір під назвою «Розбійники». Однак, як випливає з листа Пушкіна Бестужева, цей твір було знищено. Зберігся лише його відомий нам уривок, який став самостійним твором – поемою «Брати-розбійники». Реальні події, описані в ній, відбулися в місті Катеринославі, коли Пушкін став очевидцем втечі двох ув’язнених з в’язниці. За іншою версією, про цю історію розповів автору інший чоловік, який був свідком події.
Головна сюжетна лінія поеми будується навколо життя двох розбійників, для яких в’язниця стала таким нестерпним випробуванням, що брати зважилися на втечу.
Історія починається з того, що в одному місці недалеко від Волги зібралося безліч людей різних національностей, племен, віку і доль. Об’єднує їх лише одне – всі вони злодії, розбійники, вигнанці. Вони жорстокі і нещадні, заподіяння страждань іншим людям приносить їм задоволення.
Один розбійник починає розповідати іншим свою історію: про те, що з раннього дитинства жив у бідності, що пізнав багато біди і нещастя з малих років. Важка доля наштовхнула його на шлях розбоїв та грабежів. Так вони з братом промишляли не один рік, поки їх не схопили і не заточили у в’язницю. Тут їх почали мучити докори сумління за скоєні злочини. Особливо переживав молодший брат, якого у в’язниці здолала сильна хвороба. Постраждалі від їхніх діянь люди постійно були йому у видіннях. Але найбільше його мучило жорстоке вбивство невинного старця. У маренні він благав брата не заподіювати йому шкоди.
Через деякий час братам вдається втекти з в’язниці, але молодший знову захворює і незабаром помирає. Герой виявляється як ніколи самотній у цьому світі, з його життя назавжди зникає радість. З цього моменту герой не здатний завдати шкоди людям.
Поема вчить співчуття і милосердя. Втративши свого брата, герой розуміє, яке було тим нещасним, яких вони з братом позбавили близьких і рідних людей. Кожен вчинок має свої наслідки, і за кожну помилку доводиться розплачуватися.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
