Автор оповідання сидить у себе в робочому кабінеті і вивчає історію революції, що відбулася у Франції. Він уважний і зосереджений. Але, раптом хтось починає його відволікати від читання за допомогою різних прийомів. Спершу його тягнуть за піджак, потім беруть за спину. В результаті йому підсовують іграшкову дерев’яну корову. Читає не витримує і обертається. Привернути увагу дядька намагалася маленька племінниця Лідочко.

Дядько терпляче питає, що вона хоче. Дівчинка ж допитується у дорослої людини про те, що він читає. Вона нічого не розуміє з пояснень свого дядька і весь час задає одне питання: “Навіщо?”

Потім дівчинка зізнається, що їй дуже хочеться послухати казку і подивитися ілюстрації в книзі. Дядько вмовляє дитину на те, щоб вона сама розповіла що-небудь. Ліда згадує казку про Червону Шапочку.

Дядько розповідає кумедну історію про хлопчика та батька, які збирали яблука. Хлопчик цікавився у батька, є ніжки в яблука. Тато відповів дитині негативно. Хлопчик зрозумів, що з’їв жабу. Лідочка була в захваті від такої розповіді. Вона придумала таку ж історію, але з грушами і куркою.

Розповідь показує нам на особливості спілкування дорослих людей і дітей.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника