Короткий зміст Аверченко Дюжина ножів у спину революції

Твір відноситься до післяреволюційного сатиричному творчості письменника, представленому в якості збірки невеликих іронічних оповідань.

Основною темою дванадцяти оповідань збірки є зображення наслідків жовтневої революції, неприйнятої письменником, у порівнянні з минулим Росії.

В передмові до твору письменник демонструє власне бачення революції у вигляді необтесаного мужика, готового до нападу в будь-який момент.

Перше оповідання збірки представляється у вигляді кінострічки, показує історичні моменти, аж до оголошення царем жовтневого маніфесту, який приніс щасливі миті для російських жителів.

Другий розповідь зображується у вигляді поеми, що описує народ, змушений слухати лекції про смачної їжі, при цьому на ділі залишається постійно голодним через революційного перевороту.

Наступним оповіданням є виклад історії про стеблинці трави, виявляється примятым важким чоботом, втоптанным в землі, але жадібно бажаючим відчути сонячний промінь і теплий подих вітерця.

«Чортове колесо» є розповіддю про розважальному парку, в якому всі атракціони працюють в цілях знищення не тільки досягнень минулого, але й людських життів. При цьому в якості власників колеса огляду, скидывающего людей на асфальт, письменник зображує Леніна і Троцького.

Потім автор переходить до розповіді про життя одного з російських робітників Пантелея Грымзина, який в старі часи отримував непогану платню і міг дозволити собі гарне харчування, при цьому, природно, обурюючись багатством інших людей, а в нинішній час, отримавши гроші за роботу, мріє про колишньому їжу.

У наступному оповіданні письменник викладає в іронічній формі казку про Червону шапочку, розкриваючи в ній дії і вчинки революційних діячів, у тому числі Троцького, у вигляді нескінченної наживи, байдужості до людських проблем і брехливого ставлення до людей.

Дивіться також:  Короткий зміст Шукшин Світлі душі

Оповідання «Королі у себе вдома» демонструє образи Леніна і Троцького, представлених автором як короновані подружні особи, які зовні зображують щасливе сімейство, щогодини вирішальне загальнодержавні та соціальні завдання, а на ділі виявляються чварними, постійно сперечаються і які розсварюють подружжям.

Далі письменник розмірковує про розграбованих старовинних садибах, перш представлялися гостинними будинками, а нині заміненими обшарпаними квартирами, ніколи не убирающимися.

Оповідання «Хліб» описує Росію в образі бідної жінки, скромно спостерігає безтурботне життя зарубіжних осіб у вигляді інших світових держав, серед яких представник англійської країни обіцяє жінці надання в майбутньому допомоги.

Особливе місце у збірці займає розповідь про еволюцію російських книг, представлених як діалогова мова, в якому відображається стурбованість автора деградацією населення, позбавленого літературної спадщини у вигляді поступового знищення книжкового надбання. Викликає хвилювання і новела про ставлення іноземців до російського народу, викликає лише обурення та негатив нескінченної п’янкою і відвертим хамством.

У заключному розповіді, що ввійшов у збірку, письменник розмірковує про ті чудові часи старої Росії, яка відрізняється чудовими театральними постановками, безліччю чудових літературних творів, недоступних сучасному післяреволюційного поколінню, нежелающему приймати спадщину предків, зруйнував все хороше і не прагне створювати нове для власних дітей.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника