Розповідь Астаф’єва “Песнопевица” оповідає про долю маленької дівчинки Галі, у якої дуже рано померла мати.

Дівчинка жила в одинокій хатині разом з батьком, який був бакенщиком. У неї не було друзів, і все, чим вона займалася, це допомагала батькові наливати гас в бакени.

У творі описується звичайний день з життя маленької дівчинки та її батька. Рано вранці вони прокидалися, для того щоб встигнути заповнити всі бакени гасом вночі вказували шлях кораблям і паромам. Поки батько одягався, Галя металася від човна туди-сюди, перевіряючи, чи все поклала. А брали вони з собою багато всього. Весла, дві тілогрійки (одну собі іншу батькові), лампи які батько заливав гас з великої іржавої каністри, відерце — щоб черпати воду. Потім вона здала батька, він сідав у човен прикурює цигарку, і вони починали свій шлях. Вони цілий день плавають по річці, приводячи бакени в робочий стан для нічної зміни. В цей час Галя співає різні пісні щоб не було нудно. Вони борознять простори річки аж до глибокої ночі, і повертаючись Галка вже спить і батько на руках несе її в хату.

Там Галя і виросла, і батька поховала поруч з матір’ю. Зараз вона працює у великій установі за кресленнями, іноді згадує свої сумні пісні, які співала в дитинстві.

Цей твір показує те, наскільки глибокими й важливими можуть бути спогади про минулі роки, і про те що збулось і не збулось.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника