Під час усієї дії п’єси на сцені буде знаходитись одна дивна особистість, одягнена у все сіре. І саме ця особистість буде як би тримати все життя людини, самого звичайного, у своїх руках – і це в буквальному сенсі. Життя людини подібна – свічці, яка може так само сильно горіти, як і поступово танути.

Ця свічка в руках сірої особистості – символ життя, яка подібна саме цієї речі від початку народження до кінця смерті. Це особистість як би і охоронець життя людини, але разом з тим він – ще й свідок, свідок всіх дій, які виробляє у своєму житті це істота людська. Як би вже наперед бачить таємний свідок, як ця людина перетворюється з хлопчика в юнака, потім – у молодої людини, а після – в степеневого людини, а ще після – в старого, немічного і изнеможенного.

І зараз на даний момент ця людина знаходиться на етапі чоловіка, який хвилюється за свою дружину, рожающую на даний момент дитину. Він хвилюється, і навіть в якійсь мірі ненавидить цього немовляти – за те, що він приніс такі муки його дружині, своїй матері, а також йому, батькові його – адже він мучився морально, хвилюючись і переживаючи за обох.

Ось так поступово проходить життя цієї Людини. А в цей час, баби хихикають і сміються всі в куточку сгрудившись. Вони також обговорюють і не звертають увагу, що іноді говорять занадто грубо і цинічно. Потім ставати ясно, що народилася людина. А сам батько людини, враз заспокоївшись, ставати більш поступливим і вже не таким напруженим.

Після цього, вже самі батьки починають обговорювати, як же назвати свою дитину, тільки що народженого. А також, інші проблеми, які пов’язані з харчуванням, здоров’ям самого немовляти.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника