Короткий зміст Айтматова Плаха

У заповіднику живуть вовки – Ташчайнар і Акбара. У них з’явилися дитинчата. Туди прийшли мисливці, щоб постріляти сайгаків для виконання м’ясного плану. Вбили і вовченят.

Разом з мисливцями там був Овдій – виключений семінарист, котрий бореться з людьми, які ведуть неправильну життя. Одного разу йому було дано завдання – дізнатися, як проникають в країну наркотики. Він приєднався до анашистам, щоб виконати завдання. Він з’ясував, що є головний, який контролює цю справу, і вирішується, дізнатися про цю людину. Ним виявився Гришан.

Ватажок швидко зметикував: Овдій не схожий на інших збирачів конопель, так як живе виключно за власним принципам. Гришан хотів, щоб той віддав свою здобич і покинув їх, але Овдій пішов з ними до кінця. У поїзді багато закурили. Не курили тільки Гришан і Овдій. У Овдія здали нерви, і він висипав зібрану траву у вікно. З-за цього Овдія побили і викинули з поїзда.

Овдій ночував на вулиці. Його документи змокли. На станції Овдія взяли під арешт, оскільки на вигляд він був огидним. У відділку він зустрів уже знайомих анашистов. Овдій почав переконувати їх припинити займатися збором конопель. Міліціонер, чуючи це, вважав Овдія божевільним і відпустив. Авдию стало погано, його відвезли в лікарню. Там він бачить Інгу, яку раніше зустрічав у полі.

Після повернення в місто Овдій дізнався, що матеріал, який він зібрав за дорученням, більше не потрібен. Він розповів про це Інге. Та поскаржилася Авдию на свої проблеми: вона розлучена, син зараз у бабусі з дідусем, Інга має намір взяти його до себе. Овдій обіцяє відвідати Інгу восени і познайомитися з сином. По приїзді в її будинок виявилося, що Інга ховається з сином, боячись колишнього чоловіка.

Дивіться також:  Короткий зміст Успенський Вниз по чарівній річці

По дорозі додому Овдій бачить того, хто був відповідальний за вбивство сайгаків. Той бере Овдія з собою, але Овдій не міг дивитися, як помирають тварини, тому зажадав припинити це. Його розіп’яли, згодом він помер. Розп’ятим його знаходять Ташчайнар і Акбара, які шукали своїх дітей.

Вовки покинули степ. В очереті у пари з’явився виводок. Поруч будувалася дорога, тому очерети спалили, дитинчата не вижили. Вовки облюбували нове місце і народили вовченят.

Базарбай їхав повз і залучений звуком, знайшов дитинчат. Він поскакав, забравши вовченят з собою. Батьки переслідували Базарбая, щоб повернути вовченят. Базарбай втік від погоні волков у Бостона. Він поїхав далі, а вовки, залишившись, почали атакувати людей. Бостон пристрелив Ташчайнара.

Вовчиця вичікувала моменту. Одного разу Акбара потягла синочка Бостона. Бостон пустив кулю у вовчицю, але промахнувся і зачепив ще й сина. І малюк, і Акбара померли. Бостон від злості вбив Базарбая і добровільно здався міліції.

Книга вчить бережного ставлення до природи і тварин, наводить на роздуми про гармонію людини з природою.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника