Маленька сільська школа в киргизькій степу. У класах гуляють крижані вітри, ніякого опалення немає. Учні всі застуджені. Вчителька розповідає їм про сонячному Цейлоні, повному фруктових дерев, екзотичних птахів, де немає зими і хуртовин.

Йде війна. Султанмурат не слухає вчительку. Багато чоловіків з села вже загинули на фронті, а хлопчик давно не отримував від батька ніяких звісток. В голові Султанмурата крутяться спогади про довоєнних щасливі часи.

Хлопчик був давно закоханий у дівчинку Мырзагуль. На серце і увагу дівчинки претендував також Атынай.

В колгоспі не вистачає робочих рук, і учням доводиться в навчальний час допомагати дорослим. Султанмурат взявся піклуватися про конях свого батька: тварин потрібно було підготувати до ріллі. Незабаром хлопчик очолив робочий загін. Під його відповідальність окрім коней перейшло ще і обладнання. Коней зуміли виходити. Але Атынай, бажаючи похизуватися перед Мырзагуль, загнав коня на крутий схил, і тварина пошкодив собі ногу. Розсердився бригадир накинувся на Султанмурата з батогом.

Мама хлопчика захворіла, усі домашні клопоти лягли на нього. Допомогти дітям приїхав дядько. Султанмурат йде зі школи.

Він пише листа до коханої, але вона не відповідає на його послання. Випадково зіткнувшись з дівчинкою, Султанмурат бачить в її руках хусточку з вишитими іменами. Він зрозумів, що вона також закохана в нього. Недовго тривала радість його: прийшла звістка про смерть батька.

Робота на полях виявилася важкою, холоду не бажали відступати. Але тут пролітають перші журавлі – знак весни і швидкого багатого врожаю.

Втомлені після роботи на полі хлопчаки лягли спати. В нічній темряві на них напали конокради. Злочинці забрали 4 коней, зв’язавши сплячих хлопців. Султанмурат зміг осідлати батькового коня й пішов за конокрадами. Злодії вбили коня, що хлопчик упав на землю і заплакав: він зрозумів, що вже ніколи не зустріне батька, як мріяв, на його улюбленому коні. І тут з’являється голодний вовк, учуявший запах теплої крові. Звір наближається до хлопчика, готуючись напасти. Султанмурат варто лише з вуздечкою в руках…

Це твір про жорстокі роки Великої вітчизняної війни. Героями повісті є діти, змушені піднімати колгоспні поля, забезпечувати фронт хлібом, піклуватися про своїх сім’ях. Автор захоплюється мужністю простих сільських дітей, що виростають на очах читача.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника