Коротка біографія Володимира Мономаха: найголовніше

Володимир Всеволодович Мономах (1053-1125) зайняв великокняжий престол, коли йому було вже за шістдесят. І всі відпущені долею роки він був прикладом мудрості, благочестя і державного розуму. Київська Русь за Володимира Всеволодовича, стала могутньою європейською державою, з якою доводилося рахуватися всім сусідам.

З юних років Володимир вивчав військове мистецтво та основи управління державою.

Заплутана система престолонаслідування призводила до того, що князі час від часу переміщалися з питомих престолів: сам Володимир Мономах князював у Смоленську (1073 – 1078), Чернігові (1078-1094), Переяславі (1094-1113). Поступово князь Володимир придбав досвід і авторитет.

Міжусобні війни в Київський державі призвели до ослаблення Русі. Залучаючи на свою сторону кочівників, князі зіткнулися з загрозою спустошення південних земель половцями. У 1103 році був здійснений перший глибокий рейд в Степ. Руські дружини зупинили експансію кочівників, перемігши їх у кількох битвах. Володимир Мономах був одним з головних організаторів і учасників наступу на половців.

1113 року, після смерті Великого князя, в Києві почалася смута. Бояри закликали на престол Володимира Мономаха. Двадцять років тому він сам відмовився від великого князювання, щоб уникнути війни з іншими претендентами; тепер же не було більш авторитетного князя на Русі.

Ставши на чолі держави Володимир полегшив становище низів, ввів основи законодавства, встановив тверду центральну владу на всій території Русі. В 1116 році він завдав важкого удару половецьким ханствам, і степовики остаточно покинули межі руських земель.

Активна зовнішня політика Мономаха, укладення династичних шлюбів з королівськими домами Європи, публікація його філософсько-морального «Повчання» зробили Київського князя відомим далеко за межами Русі. Його правління було останнім періодом єдності і могутності держави, після якого послідував важкі роки занепаду і міжусобиць.