Рилєєв Кіндрат Федорович (1795 -1826). В кінці липня 1826 року в кронверке Петропавлівської фортеці йшла страта через повішення п’ятьох осіб. Це були декабристи – ті, хто спробував змістити імператора і захопити владу. Раптово обірвалася мотузка, потім ще дві…
Одним з нещасних, кого довелося вішати вдруге, був Кіндрат Рилєєв.
Керуючий справами Російсько-американської компанії, відставний артилерист, учасник війни з Наполеоном, він був одним із найактивніших організаторів повстання. Рилєєв став відомий в петербурзьких колах, як автор оди «До тимчасового правителя» (1820). Її гостра сатира була спрямована проти придворної еліти імператорського оточення.
Як багато офіцерів, які брали участь в європейських походах російської армії після вигнання французів, Кондратій Рилєєв проникнулся «духом свободи і вільнодумства». Він був масоном ложі «До пломеніючої зірці», в 1823 році приєднався до змовникам «Північного товариства». Спочатку, його позиція була помірною, але потім поет став радикальним прихильником республіканської диктатури.
Більшість творів Кіндрата Рилєєва написані між 1820 і 1825 роками. Вони пройняті громадянським пафосом і викриттям тиранії. Новою формою в російській літературі стали «думи», написані Рилєєвим у формі віршованих портретів. Одна з них – «Смерть Єрмака» (1822) згодом виконувалася, як пісня. Разом з Бестужевим поет видавав у Петербурзі альманах «Полярна зірка», перебував у товаристві Любителів російської словесності».
У вересні 1825 року на дуелі загинув друг і родич поета поручик Чернов. Рилєєв організував демонстративний характер похорону. Він все більше занурювався у підготовку грудневого виступу. Після розгрому змови Кондратій Рилєєв був засуджений до ганебного для дворянина повішення. Пророкування пані Ленорман про те, що смерть його буде гірше, ніж смерть на війні або дуелі збулося.
Коли Рилєєва, зірвався з петлі, вдруге поволокли на ешафот, поет вимовив: «нещасна країна – навіть толком повісити не можуть».
