Коротка біографія Миколи Карамзіна

Карамзін Микола Михайлович (1766 -1826). Твори Миколи Карамзіна стали для російської культури проривом у світ сучасної літературної мови. Багато слова (катастрофа, епоха, промисловість та ін) були введені ним в обіг, церковнослов’янські звороти замінили сучасні. Карамзін першим став використовувати букву е, а його «Історія держави Російського» мала популярність порівнянну з нинішніми бестселерами.

Микола Михайлович Карамзін народився у дворянській родині з татарськими корінням. Освіта, отримана в пансіоні, продовжив в Москві. Деякий час служив у гвардії, але незабаром залишив службу. У стародавній столиці він зійшовся з літераторами і брав участь у виданні першого російського журналу для дітей. Деякий час Карамзін полягав у масонській ложі.

Подорож по Європі, і особливо перебування в Парижі, під час французької революції, дало Карамзіним безліч вражень. Він написав «Записки російського мандрівника» (1791), миттєво зробили його популярними. Ця книга вважається предтечею сучасної літературної мови.

Дивіться також:  Коротка біографія Жанни дарк

Повернувшись, Карамзін займається творчістю, редагує журнали та альманахи. Повість «Бідна Ліза» (1792), сюжет якої заснований на реаліях вітчизняного побуту, зробила його одним з найпопулярніших авторів і засновником російського сентименталізму.

Указом імператора в 1803 році Карамзіним було подаровано звання історіографа. Це дало можливість працювати з багатьма документами в архівах і монастирях. Йому вдалося виявити звіт купця Афанасія Нікітіна про «Ходіння за три моря», який був опублікований в одному з томів «Історії».

Робота над «історією держави Російського» тривала до самої смерті Миколи Михайловича. Посмертний, 12 том вийшов в 1829 році. Написана сучасною мовою і одягнена в белетризовану форму «Історія» стала для читачів справжнім одкровенням.