Посудина для куріння фіміаму

Відповідно до словникового визначення, кадило – це металевий посуд, службовець для обкурювання ладаном, який застосовують у православному і католицькому богослужіннях.

Спочатку в іудейській релігії це був один із священних судин, що знаходилися в храмі і в скинії. Він використовувався для куріння фіміаму в особливо урочистих ситуаціях. У Старому Завіті сказано, що сам Господь наказав Мойсеєві спорудити особливий жертівника в скинії з метою куріння ароматичних смол.

В Одкровенні Іоанна Богослова описано бачення Ангела в Небесному храмі із золотою кадильницею. З допомогою кадіння отгоняются злі духи, оспівується Божа слава, а дим, що йде вгору, позначає вознесіння молитви до Бога.

У християн це священна посудина використовується в більшості обрядів. Кадіння під час молитви здійснюється, починаючи ще з апостольських часів. Зберігається кадило, як і готується до використання, в спеціальній ніші. Там у нього кладуть палаючий вугілля, а потім ладан. При нагріванні і горінні виходить фіміам – благовонний дим.