Фільми

На великому екрані Охлобистін вперше з’явився в 1983 р. Сімнадцятирічний актор зіграв Мішу Стрекозина у фільмі «Обіцяю бути!».

Через 8 років Івану довірили ключову роль у військовій драмі «Нога». Цікаво, що ця картина отримала багато позитивних відгуків і була нагороджена «Золотим овном». При цьому Охлобистін отримав на «Кінотаврі» приз за кращу чоловічу роль у конкурсі «Фільми для обраних».

Перший сценарій хлопця до комедії «Урод» опинився у списку номінантів на премію «Зелене яблуко, золотий листок». Пізніше він отримав нагороду і за першу повну режисерську роботу – детектив «Арбітр».

У 90-ті роки глядачі побачили Івана Охлобистіна в таких стрічках, як «Притулок комедіантів», «Криза середнього віку», «Мама не горюй, «Хто, якщо не ми» та ін.

Одночасно з цим чоловік писав п’єси, за сюжетами яких було поставлено чимало вистав, включаючи «Лиходійки, або Крик дельфіна» і «Максиміліан-стовпник».

У 2000 р. на екрани вийшла культова комедія «ДМБ», заснована на армійських оповіданнях Охлобистіна. Фільм виявився настільки успішним, що пізніше було знято ще кілька частин про російських солдатів. Багато цитати з монологів швидко увійшли в народ.

Потім Іван брав участь у зйомках «Даун Хаус» і «Змови». В останній роботі йому дісталася роль Григорія Распутіна. Автори фільму дотримувалися версії Річарда Каллена, згідно з якою до вбивства Распутіна були причетні не тільки Юсупов і Пуришкевич, але і британський розвідник Освальд Рейнер.

У 2009 р. Охлобистін зіграв в історичній стрічці «Цар», перевтілившись у царського блазня Вассіана. У наступному році він з’явився в картині «Будинок Сонця», режисером якої виступав Гарік Сукачов.

Гарік Сукачов і Іван Охлобистін

Сплеск популярності акторові приніс комедійний телесеріал «Інтерни», де він грав Андрія Бикова. У найкоротші терміни він став одним з найпопулярніших російських зірок.

Паралельно з цим, Іван знімався в «Суперменеджере, або Мотыге долі», «Метод Фрейда» і комедійно-кримінальному фільмі «Соловей-Розбійник».

У 2017 р. Охлобистіну дісталася ключова роль у музичній мелодрамі «Птах». Робота отримала безліч позитивних відгуків від кінокритиків і удостоїлася десятків нагород на різних кінофестивалях.

В наступному році Іван з’явився у драмі «Тимчасові труднощі». Цікавий факт, що стрічка отримала негативні відгуки російських кінокритиків і медиків за показане у фільмі виправдання насильства щодо інвалідів. Однак фільм став переможцем міжнародних кінофестивалів в Німеччині, Італії та КНР.