Іван Охлобистін – біографія, факти, фото

Іван Іванович Охлобистін (нар. 1966) – радянський і російський актор кіно і телебачення, кінорежисер, сценарист, драматург, журналіст і письменник. Священик Російської православної церкви, тимчасово відсторонений від служіння за власним бажанням. Креативний директор компанії «Baon».

У біографії Охлобистіна є багато цікавих фактів, про які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Івана Охлобистіна.

Біографія Охлобистіна

Іван Охлобистін з’явився на світ 22 липня 1966 р. в Тульській області. Він зростав у простій родині, яка не має нічого спільного з кіноіндустрією.

Батько актора, Іван Іванович, був головним лікарем лікарні, а мати, Альбіна Іванівна, працювала інженером-економістом.

Дитинство і юність

Батьки Івана мали велику різницю у віці. Глава сімейства був старший за свою дружину на 41 рік! Цікавий факт, що діти Охлобистіна-старшого від попередніх шлюбів були старше його нової обраниці.

Можливо саме з цієї причини мати і батько Івана незабаром розлучилися. Після цього дівчина вийшла заміж за Анатолія Ставицького. Пізніше у пари народився хлопчик Станіслав.

До того часу сім’я влаштувалася в Москві, де Охлобистін закінчив школу. Після цього він продовжив навчання у Вдіку на режисерському факультеті.

Недовчившись у вузі Іван був покликаний в армію. Після демобілізації хлопець повернувся додому, продовживши навчання у Вдіку.

Фільми

На великому екрані Охлобистін вперше з’явився в 1983 р. Сімнадцятирічний актор зіграв Мішу Стрекозина у фільмі «Обіцяю бути!».

Через 8 років Івану довірили ключову роль у військовій драмі «Нога». Цікаво, що ця картина отримала багато позитивних відгуків і була нагороджена «Золотим овном». При цьому Охлобистін отримав на «Кінотаврі» приз за кращу чоловічу роль у конкурсі «Фільми для обраних».

Перший сценарій хлопця до комедії «Урод» опинився у списку номінантів на премію «Зелене яблуко, золотий листок». Пізніше він отримав нагороду і за першу повну режисерську роботу – детектив «Арбітр».

У 90-ті роки глядачі побачили Івана Охлобистіна в таких стрічках, як «Притулок комедіантів», «Криза середнього віку», «Мама не горюй, «Хто, якщо не ми» та ін.

Одночасно з цим чоловік писав п’єси, за сюжетами яких було поставлено чимало вистав, включаючи «Лиходійки, або Крик дельфіна» і «Максиміліан-стовпник».

У 2000 р. на екрани вийшла культова комедія «ДМБ», заснована на армійських оповіданнях Охлобистіна. Фільм виявився настільки успішним, що пізніше було знято ще кілька частин про російських солдатів. Багато цитати з монологів швидко увійшли в народ.

Потім Іван брав участь у зйомках «Даун Хаус» і «Змови». В останній роботі йому дісталася роль Григорія Распутіна. Автори фільму дотримувалися версії Річарда Каллена, згідно з якою до вбивства Распутіна були причетні не тільки Юсупов і Пуришкевич, але і британський розвідник Освальд Рейнер.

У 2009 р. Охлобистін зіграв в історичній стрічці «Цар», перевтілившись у царського блазня Вассіана. У наступному році він з’явився в картині «Будинок Сонця», режисером якої виступав Гарік Сукачов.

Гарік Сукачов і Іван Охлобистін

Сплеск популярності акторові приніс комедійний телесеріал «Інтерни», де він грав Андрія Бикова. У найкоротші терміни він став одним з найпопулярніших російських зірок.

Дивіться також: Коротка біографія Льва Толстого: найважливіше

Паралельно з цим, Іван знімався в «Суперменеджере, або Мотыге долі», «Метод Фрейда» і комедійно-кримінальному фільмі «Соловей-Розбійник».

У 2017 р. Охлобистіну дісталася ключова роль у музичній мелодрамі «Птах». Робота отримала безліч позитивних відгуків від кінокритиків і удостоїлася десятків нагород на різних кінофестивалях.

В наступному році Іван з’явився у драмі «Тимчасові труднощі». Цікавий факт, що стрічка отримала негативні відгуки російських кінокритиків і медиків за показане у фільмі виправдання насильства щодо інвалідів. Однак фільм став переможцем міжнародних кінофестивалів в Німеччині, Італії та КНР.

Особисте життя

У 1995 р. Іван Охлобистін взяв у дружини Оксану Арбузову, разом з якою живе донині. У цьому шлюбі народилося чотири дівчинки – Анфіса, Варвара, Іван та Євдокія, і 2 хлопчика – Сава і Василь.

Іван Охлобистін з дружиною Оксаною Арбузової

У вільний час артист захоплюється риболовлею, полюванням, ювелірною справою і шахами. Цікаво, що з шахів у нього є розряд.

Протягом довгих років біографії Охлобистін зберігає образ якогось бунтаря. Навіть ставши православним священиком він часто носив шкіряну «косуху» і своєрідні прикраси. На його тілі можна побачити чимало татуювань, які за словами Івана позбавлені всякого сенсу.

Свого часу актор займався різними єдиноборствами, включаючи карате і айкідо.

У 2012 р. Охлобистін заснував партію «Коаліція небо», після чого очолив Вищу раду партії «Правое дело». У тому ж році Священний синод заборонив священикам складатися в яких-небудь політсилах. Внаслідок цього він вийшов з партії, однак залишився її духовним наставником.

Іван є прихильником монархізму, а також одним з найбільш популярних російських гомофобів, критикують одностатеві шлюби. В одному з виступів чоловік заявив, що геїв і лесбіянок він би «живцем у грубку запхав».

Коли в 2001 р. Охлобистін прийняв сан священнослужителя, він шокував всіх своїх друзів і шанувальників. Пізніше він зізнався, що для нього самого, знав тільки одну молитву «Отче наш», такий вчинок також був несподіваним.

Через 9 років патріарх Кирило тимчасово звільнив Івана від священичих обов’язків. Однак за ним збереглося право благословляти, а от брати участь в обрядах і хрещенні йому не можна.

Іван Охлобистін сьогодні

Охлобистін раніше активно знімається в кіно. У 2019 р. він з’явився в 5 картинах: «Чарівник», «Ростов», «Дика ліга», «Холоп» і «Полярний».

У тому ж році голосом Івана заговорив цар з мультфільму «Іван Царевич і Сірий вовк-4». Варто зауважити, що за роки своєї біографії він озвучив більше десятка мультиплікаційних персонажів.

Восени 2019 р. на російському ТБ вийшло реаліті-шоу «Охлобыстины», де артист зі своєю сім’єю виступили головними героями.

Не так давно Іван Охлобистін представив свою 12-ту книги «Запах фіалки». Вона являє собою провокаційний роман, в якому показані кілька днів і ночей героя нашого часу.