По одному поширеному переконанню, людина – цар природи. За довгу еволюцію він навчився мислити, творити, підкорив космос і створив тисячі шедеврів у всіх видах мистецтва. Але чим далі технічний прогрес, тим більше очевидний факт, що людська природа недосконала.

Люди схильні до страхів, сумнівів, заздрості, невпевненості в собі. Більше того, людина може зруйнувати себе морально і фізично з власної волі. Вже не одне сторіччя людей вбиває згубна пристрасть до алкоголю і наркотиків. Проте є речі, які не містять токсичних речовин, але діють на людську психіку не менш руйнівно.

Що таке ігрова залежність

 

• Патологічна схильність до азартних ігор, психологічний стан, який людина вже не може самостійно проконтролювати.
• Прогресуючий розлад, супроводжується болючою заклопотаністю участю в ігровому процесі, ірраціональним мисленням, прагненням будь-якими засобами роздобути гроші для гри.

 

Вчені прийшли до висновку, що даний розлад стоїть поряд з такими захворюваннями, як шизофренія і маніакально-депресивний психоз. На сьогоднішній день ігрова залежність набуває величезних масштабів, причому схильні їй і дорослі, і діти-підлітки. На жаль, цьому сприяє поява численних казино по всьому світу, велика кількість комп’ютерних ігор, розвивається індустрія спортивних ставок.

Ігрова залежність з’являється не одними днем, це поступовий процес залучення людини в патологічний стан. Виділяють 4 стадії:

 

• Підготовча стадія – підвищення сприйнятливості до ігор.
• Стадія виграшу – гра як спосіб реалізувати себе.
• Стадія програшу – людина здатна витратити всі наявні гроші.
• Стадія відчаю – пропадає інтерес до всієї решти життя.

 

Відомий російський письменник Ф. М. Достоєвський був схильний до цього недугу, свої відчуття він описав у романі «Гравець». З сучасних знаменитостей Лоліта Мілявська відверто зізнавалася в пристрасті до азартних ігор і як вона боролася з цим станом.

Причини ігрової залежності

На появу цієї патології можуть вплинути особливості характеру, відносини в родині і особиста мотивація. Важливим чинником є і генетична схильність.

До основних причин відносяться:

 

• Соціально-економічна доступність. Більшість гральних закладів у сучасному світі є загальнодоступними, це створює об’єктивні передумови для розвитку ігроманії в суспільстві.
• Негативний досвід, викликаний драматичними подіями (смерть близької людини, втрата роботи). Таким способом люди намагаються втекти від хворобливих емоцій.
• Душевний емоційне самотність, характерне для сучасних мегаполісів. Гостре відчуття байдужості з боку суспільства, потреба спілкування.
• Жадібність, бажання отримати швидкі легкі гроші, зірвати великий куш».
• Бажання піднятися по соціальних сходах. У людей виникає ілюзія, що за допомогою гри вони придбають стабільний дохід і займуть високе соціальне становище.
• Необґрунтовано завищена самооцінка, коли у людини виникає ілюзія: я особливий і у мене все вийде.
• Інфантилізм, незрілість особистості, відсутність реальної критики.
• Незадоволеність навколишнім життям: матеріальна обмеженість, сексуальні відносини, нудьга, відсутність друзів.
• Негармонійне розвиток особистості: відсутність стрижня, цілісності, переважання емоцій над здоровим глуздом.
• Пошук гострих відчуттів. Деяким людям не вистачає в житті адреналіну, вони постійно хочуть випробовувати долю, навмисно шукають ситуації, пов’язані з ризиком.

 

Можливі наслідки ігрової залежності

Хвороблива тяга до гри має важкі наслідки, не тільки соціально-психологічні, але і економічні:

• Патологічні зміни в характері. Грає людина стає безвідповідальним, конфліктним і брехливим. У багатьох людей з’являється невиправдана агресія, навіть по відношенню до близьких людей.
• Погіршення фізичного стану: втрата апетиту; неврологічна безсоння; важкі головні болі, проблеми з серцево-судинною системою;
• Психічні розлади: поява тривожних, депресивних станів; погіршення пам’яті, неуважність; повна дисфункція мислення; поява суїцидальних думок;
• Повна деградація особистості: сварки і, як результат, руйнування сім’ї; втрата комунікаційних навичок; втрата близьких друзів; втрата соціального статусу; фінансовий крах, борги; повна втрата працездатності;
• Поява соціально небезпечних ознак: заради гри людина йде на злочин. Він готовий вчинити крадіжку і навіть здатний на вбивство.

Як допомогти людині

Дуже часто у важку психологічну ситуацію потрапляють близькі рідні люди. Не можна в цьому випадку відштовхувати людину, щоб він опинився один на один зі своєю хворобою. Саме допомога родичів є важливою і ключовою.

 

• Ігрова залежність – це серйозний психічний розлад і лікувати його треба комплексно. Найбільш результативною є допомога психотерапевта. Тільки професійний фахівець допоможе подолати особистісний конфлікт, знайти мотивацію, щоб перемогти недугу. Психолог допоможе налаштувати правильну модель поведінки. Ефективну психотерапію можна поєднувати з лікувальною гіпнозом і медикаментозними засобами.
• Для азартного людини завжди можна знайти альтернативу. Це може бути екстремальний туризм або спорт, полювання чи риболовля. Головне – дати можливість викинути адреналін в безпечному і більш корисному занятті.
• Захоплюється людині не можна давати розпоряджатися сімейним бюджетом і по можливості контролювати його особисті витрати. Необхідно припиняти будь-які спроби взяти кредит або брати в борг гроші у знайомих.
• Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Це потрібно пам’ятати, коли мова йде про ігрової залежності у дітей і підлітків. Найголовніше-це увага до дитини, його проблем, захоплень. При появі небезпечних тенденцій необхідно більше залучати підлітка у справи сім’ї, спільні проведення часу. Якщо цього вимагає ситуація, суворо обмежити час, проведений за комп’ютером.

 

Ігроманія – така ж згубна залежність, як алкоголізм і наркоманія. На жаль, ігрова індустрія розвивається швидкими економічними темпами, тому що приносить чималий дохід. Ні за яких обставин не можна кидати потрапив у біду людини. Цю хворобу завжди можна вилікувати при бажанні і підтримці близьких.