Види ідентифікації

Поняття ідентифікації повною мірою розглянуто, тому доцільно означити її види. В даний час прийнято виділяти первинну і вторинну ідентифікацію. Перша – як приклад, ототожнення новонародженого з матір’ю і батьком. Вторинна ж ідентифікація відбувається дещо пізніше з людьми, які не є батьками.

У випадку ідентифікації з вигаданою особою, припустимо, літературним героєм, виникає проникнення в суть безпосередньо твору, при якому у індивіда починаються естетичні переживання. Важливо відзначити, що дія механізму ідентифікації актуально з раннього дитинства. Справа в тому, що у дитини поступовим чином формуються схожі характеристики і стереотипи дій, якісь цінності, а також формується статева ідентичність.

Ситуативна і групова ідентифікація

Крім поданих вище, існують такі види ідентифікації, як групова і ситуативна. Остання, як правило, яскраво проявляється в іграх між дітьми. Серед прикладів її ототожнення новонародженого з мамою і татом, братом і сестрою, коханою людиною і так далі. Дане ототожнення служить причиною інтенсивного прагнення бути схожим на значимого людини.

Групова ідентифікація клієнта або людини як особистості – це досить стійке їх уподібнення групі, спільності. Як правило, вона виражається в прийнятті встановлених суспільством цінностей, цілей як власних. Іншими словами, завдяки групової ідентифікації осіб визначається як учасник ситуації, що по тим чи іншим критеріям угруповання. Слід доповнити, що описуваний термін часто використовується у юридичної, інженерної та кримінальної психології. Він служить інструментом впізнання людей, що докладно описано в попередніх абзацах.