Сьогодні поняття ідентифікації використовується в різних сферах суспільного життя: в психології, криміналістики, маркетингу і так далі. У цій статті розглянемо сам термін, види та об’єкти, а також визначимо, як проходити ідентифікацію.

Поняття ідентифікації в психології

Під ідентифікацією в психології слід розуміти уподібнення індивіда іншій людині, групі людей або вигаданим персонажем. Ідентифікація – це дієвий механізм захисту психіки, що полягає в неусвідомленому ототожненні з об’єктом. З латинської мови ідентифікація identificare перекладається як “ототожнення”.

Корінь слова означає те, що довгий час залишається незмінним. Враховуючи представлений факт, можна сформулювати, що ідентифікація – це відповідність або схожість чогось на зразок, який вже існує в світі. Він має чітко окреслені і відносно стабільні параметри.

Захисний механізм нашої психіки буває неусвідомленим, ситуативним, коли особистість уподібнює себе іншій людині, є очевидним зразком. Зазвичай причиною цього уподібнення є емоційний зв’язок.

Поняття ідентифікації в криміналістиці

Далі доцільно розглянути термін з точки зору криміналістики. Ідентифікація – це вирішення питання, чи є конкретний об’єкт шуканим. До речі, дане поняття означає і сам процес дослідження, що носить порівняльний характер. Саме він лежить в основі вирішення питання щодо тотожності.

Теорія ідентифікації – це одна з ключових теорій в криміналістиці. Її значення наділене загальнотеоретичними рисами для криміналістичної тактики, техніки і методики. Таким чином, ідентифікація в даний час широко застосовується в практичній діяльності.

Під тотожністю слід розуміти рівність об’єкта з самим собою в різних його станах і проявах, його неповторність і, звичайно ж, на відміну від усіх інших об’єктів, в число яких входять і йому подібні.

Реалізація ідентифікації в криміналістиці

Як пройти ідентифікацію? В гранично складних ситуаціях, що характеризуються гострим дефіцитом відомостей про злочинця, процес здійснення представленої методики, як правило, реалізується у два етапи. Спочатку визначається приналежність підозрюваного особи до групи, наприклад, він приїжджий чи місцевий житель, жінка або чоловік, знайомий потерпілому чи ні і так далі.

Після цього побудована уявна модель підозрюваного дозволяє намалювати коло осіб, у якому слід шукати злочинця. Крім того, визначається сфера діяльності, зона, територія, де доцільно здійснювати заходи оперативно-слідчого характеру.

Представлена модель застосовується як орієнтир для виявлення осіб, які мають відповідні ознаки. Потім реалізується їх перевірка на предмет причетності до злочину. Природно, ті, хто не має ніякого відношення до вчиненого, відразу ж відкидаються. У результаті число запідозрених часто стає істотно менше і нарешті відповідальний за дослідження віддає всю увагу людині або групі людей, які і є імовірно шуканими.

Види ідентифікації

Поняття ідентифікації повною мірою розглянуто, тому доцільно означити її види. В даний час прийнято виділяти первинну і вторинну ідентифікацію. Перша – як приклад, ототожнення новонародженого з матір’ю і батьком. Вторинна ж ідентифікація відбувається дещо пізніше з людьми, які не є батьками.

У випадку ідентифікації з вигаданою особою, припустимо, літературним героєм, виникає проникнення в суть безпосередньо твору, при якому у індивіда починаються естетичні переживання. Важливо відзначити, що дія механізму ідентифікації актуально з раннього дитинства. Справа в тому, що у дитини поступовим чином формуються схожі характеристики і стереотипи дій, якісь цінності, а також формується статева ідентичність.

Ситуативна і групова ідентифікація

Крім поданих вище, існують такі види ідентифікації, як групова і ситуативна. Остання, як правило, яскраво проявляється в іграх між дітьми. Серед прикладів її ототожнення новонародженого з мамою і татом, братом і сестрою, коханою людиною і так далі. Дане ототожнення служить причиною інтенсивного прагнення бути схожим на значимого людини.

Групова ідентифікація клієнта або людини як особистості – це досить стійке їх уподібнення групі, спільності. Як правило, вона виражається в прийнятті встановлених суспільством цінностей, цілей як власних. Іншими словами, завдяки групової ідентифікації осіб визначається як учасник ситуації, що по тим чи іншим критеріям угруповання. Слід доповнити, що описуваний термін часто використовується у юридичної, інженерної та кримінальної психології. Він служить інструментом впізнання людей, що докладно описано в попередніх абзацах.

Соціальна й особистісна ідентифікація

Соціальна ідентифікація клієнта або людини як особистості повною мірою відображає процес розподілу, сприйняття, оцінки його в якості виконавця відповідної ролі. Це своєрідна методика осягнення приналежності до тих чи інших соціальних угруповань. Ідентифікація особистості – як біологічної одиниці – з громадськими групами робить її саме соціальної, активної. Це дозволяє сформувати оцінку особистих соціальних зв’язків, а також використовувати поняття приналежності «Ми».

Особистісна ідентифікація – це набір характеристик, що відрізняються своєю постійністю. Представлений термін слід розглядати як якийсь пул властивостей, який робить людину відмінним від інших людей. Вони дозволяють диференціювати об’єкт ідентифікації від інших, аналогічних йому.

Особистісна ідентифікація (лат. Self-identity) служить постійністю і єдністю установок, що належать до сенсу життя, цілей, мотивів, життєдіяльності людини, розуміє себе і те, що він є суб’єктом активної соціальної діяльності. Не варто розглядати особистісну ідентифікацію як сукупності особливих характеристик, які є у людини. Вона в першу чергу проявляється у вчинках, діях, а також реакції на нього інших людей і вміння розуміти історію свого «Я».

Етнічна і політична ідентифікація

Етнічна ідентифікація – це одна з максимально стабільних різновидів соціального виду. Вона є емоційним підсумком процесу самовизначення особистості або групи людей, який носить пізнавальний характер. Етнічна ідентифікація характеризується тим, що людина розуміє особисту приналежність до етнічної культури. Він переживає й оцінює своє становище в суспільстві.

Політична ідентифікація – це в першу чергу ототожнення людини з певними життєвими установками. Її слід розглядати як єдність певних правил і орієнтацій суб’єкта політики, збіг методів досягнення відповідних цілей. Політична ідентифікація з’являється в результаті прийняття політичних ролей.

Методи ідентифікації

У різних ситуаціях з’являється необхідність ідентифікувати конкретний об’єкт або групу схожих об’єктів. До числа найбільш вживаних входять наступні методики ідентифікації:

• Методика унікальних найменувань. Імена планет, гір, озер, річок зазвичай унікальні. Вони застосовуються в поєднанні «об’єкт ідентифікації – ім’я».
• Методика цифрових номерів. Цей спосіб сьогодні використовується дуже широко. Він полягає в присвоєнні об’єкта того чи іншого порядкового номера.
• Методика умовних позначень. Даний метод використовується, як правило, для ідентифікації продукції або документації.
• Класифікаційна методика застосовується в багатьох областях життєдіяльності людини, наприклад, для збору відомостей.
• Посилальна методика. Цей спосіб використовується для того, щоб ідентифікувати об’єкти тоді, коли конкретні характеристики представлені в технічній або нормативної документації.

А ще є описова методика. Вона використовується в якості опису конкретних характеристик об’єкта ідентифікації.