Волохаті і клишоногі бурі ведмедики кисті Костянтина Аполлоновича Савицького безтурботно грають на поваленном стовбурі на картині Івана Івановича Шишкіна “Ранок у сосновому лісі”. А ось чому ведмедики — саме бурі? “Хіба вони не коричневі? — неодмінно запитає і спантеличить екскурсовода якийсь допитливий відвідувач Третьяковської галереї. — Що це таке — бурий колір?” Відповідь на це питання не так складний, як могло б здатися. Розповідаємо і показуємо на фото, яке це — бурий колір.

Описуємо шерсть бурого ведмедя словами

Бурий колір — це суміш відтінків коричневого. Зазвичай на розум приходить в поєднанні зі словом “бурий” тільки бурий ведмідь, але існує ще, наприклад, бурий залізняк, бура лисиця і буре вугілля. Може бути, ви згадали й рядок Олександра Сергійовича Пушкіна з поеми “Руслан і Людмила”, де згадується бурий вовк, який вірно служить томящейся в темниці царівну. Складно однозначно виразити словом, як він виглядає, оскільки бурий колір — це не чистий відтінок, але можна виділити в складі даного кольору домішки охристого, кавового, рудуватого, крім власне темно-коричневою основи.

Словникове визначення цього кольору давав в. І. Даль у своєму знаменитому словнику. Звучить воно наступним чином:

Бурий колір кавовий, коричневий, горіховий, смурый; искрасна чорнуватий; така ж кінська масть, між рыжею і вороною.

Відтінок цей настільки невизначений, що використовується для того, щоб підкреслити неможливість сказати хоч щось виразне про кольорі речі в розхожому вираженні “сіро-буро-малиновий”, рівному за змістом приблизно “не зрозумій який”.