Революційний рух в Росії досить довго стримувався, незважаючи на їх активність на Заході. Тільки в кінці 19 століття в імперії починають активно проявлятися революційні настрої і починають повсюдно виникати нові політичні партії. Серед них значилася і одна з найбільших лівих партій — соціал-революціонери або есери (від абревіатури СР). Хто такі соціал-революціонери і яку роль вони відіграли в революції і становлення радянської Росії?
Історія руху есерів
Хто такі соціал-революціонери (розшифровка есерів, або СР) і як вони вплинули на революцію? Утворення партії есерів сталося в 1890-х роках на підставі невеликих народних гуртків, які були повсюдно поширені. У 1900 році частина з них об’єдналася і створила Південну партію, а друга половина в 1901 році перетворилася в партію «Союз». Після вони об’єдналися з женевської «Аграрно-Соціалістична ліга» в одну – соціалістів-революціонерів.
Есери
Вся історія існування руху ділиться на 5 великих етапів, які разом з основними датами викладені в таблиці:
| Імперський період | Перша революція | Жовтнева революція | СРСР | Еміграція |
| Виникнення в 1894 році саратовського гуртка;
1896 рік – створення і друк основних тез політики; 1890-ті роки – поширення руху по всій імперії; 1902 рік – вбивство міністра |
1905-1906 роки – поділ на правих і лівих;
1905-1907 рр. – здійснено 223 теракту і 216 замахів; 1914-1917 рр. — виділення лівої радикальної фракції |
Період розквіту – налічує близько 1 млн чол.;
Представники у Тимчасовому уряді; Зима 1917 року — 4 з’їзд; Зима 1919 і 1920 р. – проведення конференцій; Травень і червень 1918 1919 р. — Поради |
Розкол на лівих (більшовиків) і правих (проти них);
Червень 1918 р. – виняток правих з правління; 6 липня 1918 — арешт лідерів лівих; Червень 1920 р. – формування Центрального Бюро; Початок 1921 року –припинення існування; Серпень 1921 – керівником асоціації ставати Центральне Бюро. 1922 р. — викриття контрреволюційної діяльності і вирок її лідерів до розстрілу |
1918 р. — від’їзд керівних осіб у Стокгольм, організація Закордонної Делегації ПСР;
1923 р. – центрами діяльності стали європейські міста, Перший з’їзд; 1928 р. — II з’їзд; 1920 р. – активний випуск газет; 20-40-ті роки – друкований орган активно випускає літературу та періодичні видання для відправки в Росію і поширення серед емігрантів |
На випускові періодичних видань вся емігрантська діяльність решти представників рухів закінчилася, і в кінці 40-х років минулого століття партія есерів перестала існувати.
Головними представниками руху були:
- Віктор Чернов – засновник і головний теоретик соціал-революціонерів. Помер в еміграції у 1952 році після тривалої журналісткою і політичної діяльності.
- Евно Азеф – керівник бойових есерів, який довгий час був таємним шпигуном поліції Російської імперії і працював на два фронти.
- Борис Савінков – заступник Азефа і лідер бойових есерів. Боровся за верховну владу в Росії, брав участь у безлічі терактів.
Багато хто з учасників руху були розстріляні в 1920-х роках, решта втекли за кордон і жили там в еміграції. З лівих есерів уцілів лише нарком юстиції Штейнберг.
