Багато чули це слово, але не багато хто знає визначення гігроскопічності. Що ж це таке, дозволить з’ясувати ця стаття.

Гігроскопічність – це здатність матеріалу вбирати вологу з повітря і утримувати її. Гігроскопічність бере в розрахунок вбирання матеріалами виключно тієї води, яка у вигляді пари розпорошена в повітрі. Цю воду здатні вбирати деякі волокна, часто при цьому вони змінюють свої властивості. Варто з’ясувати, які саме матеріали володіють гігроскопічністю і в яких випадках це є плюсом, а в яких мінусом.

Матеріали, що володіють гігроскопічністю

Всі матеріали мають різні фізичні показники, такі як міцність, щільність і т. д. Але для тканин, які невдовзі повинні стати предметами гардеробу, важливі також і гігієнічні властивості. Ними буде визначено, наскільки комфортним буде одяг, виготовлений з того чи іншого матеріалу.

Гігієнічні властивості

Гігроскопічність – це важливий показник гігієнічних властивостей текстилю, особливо якщо мова йде про спортивній формі або літньому одязі. До рясного потовиділення призводить підвищена температура тіла і повітря, що, в свою чергу, може принести людині чималий дискомфорт. Саме чимала гігроскопічність тканини дозволяє позбавитися від зайвої вологи. Найважливішим показником є це властивість і при виробництві повсякденного спідньої білизни.

Від волокон тканини, з яких зроблена одяг, залежить її здатність вбирати вологу з навколишнього середовища. Різне походження можуть мати матеріали, з яких виробляються тканини. Існують натуральні і синтетичні волокна.

Натуральні волокна

Самою природою створюються натуральні волокна, але і з участю людини. Для виробництва теплого одягу найчастіше використовується вовна, яку зістригають з різних тварин. По здатності вбирати вологу саме вона займає лідируючу позицію серед натуральних тканин. Приблизно 15-17 % становить гігроскопічність волокон шерсті. Але от відносно невелика швидкість вбирання вологи. У багатьох інших тканин цей показник значно більше. Наприклад, всього 8-9 % становить гігроскопічність бавовни, зате він набагато швидше вовни здатний вбирати вологу. Здатність льону (ще однієї натуральної тканини, одержуваної з луб’яного волокна) поглинати вологу коливається від 12 до 30 %.

Штучні волокна

Це матеріали, які отримують з природних сполук. Віскоза – яскравий приклад. Створюють її, використовуючи природну целюлозу. Висока гігроскопічність характерна для віскозних волокон, вона дорівнює майже 40 %.

Синтетичні волокна

З продуктів переробки кам’яного вугілля і нафти створюють синтетичні волокна. Ставляться до них поліаміди. Капрон і анід, нейлон створюють із цих волокон. Досить низька гігроскопічність у таких матеріалів, всього 3-4 %, зате вони зберігають свою міцність при розтягуванні і досить довговічні.

Тканина лавсан створюють з поліефірних волокон, що володіють високими показниками стійкості до світла і термостійкості. Проте показник гігроскопічності їх мінімальний – лише 0,4 %.

У поліуретанових волокон, які є основою для спандекса, також немає здібностей вбирати вологу з навколишнього середовища.

З отриманої інформації можна прийти до висновку, що гігроскопічність синтетичних волокон значно нижче, ніж натуральних. Однак точно стверджувати, що гігроскопічність – це добре, не можна. Адже надто велика вологість деяких тканин може тільки нашкодити. Впливаючи на тканину, волога може її деформувати, наприклад, трикотаж після прання розтягується. У меншій мірі вологість повітря може привести до такої долі різні матеріали. Тому не завжди можна з упевненістю сказати, що гігроскопічність – це плюс. Питання стоїть в тому, для чого призначений той чи інший матеріал.

Гігроскопічність речовин

Не тільки тканини володіють гігроскопічністю, але і деякі речовини.

Біодизель – приклад гігроскопічного речовини, він приблизно поглинає воду 1200 частин на мільйон (PPM). Також є прикладами мед, метанол, етанол, гліцерин, сірчана кислота концентрована, безводний хлорид кальцію, концентрований розчин гідроксиду натрію.

СаС12 настільки гігроскопічний, що в підсумку розпадається в поглинається їм воді. В запечатаних контейнерах повинні зберігатися гігроскопічні матеріали з-за того, що в атмосфері присутні водяні пари. У лабораторії для зберігання таких речовин можна використовувати ексикатор.

Різні сполуки і матеріали володіють відмінними гігроскопічними властивостями, що може стати причиною шкідливих ефектів, наприклад, концентрації в композиційних матеріалах напруг. Вплив вологості навколишнього матеріали або з’єднання, можна врахувати за допомогою коефіцієнта гігроскопічного стиснення (КГС) або розширення (КГР). Відмінність між ними визначають здатність речовин змінювати об’єм під дією вологості і у вигляді знака враховують у формулах.

Книги з м’якою обкладинкою – поширений приклад цього явища. Буде скручуватися обкладинка книги в досить сирому місці. Обумовлено це тим, що та сторона обкладинки, яка не була піддана ламінування, більше поглинає вологи, що призводить до збільшення її площі. Це викличе напругу, яка зігне в бік ламінування обкладинку. У біметалічних пластинах можна побачити аналогію.

В даній статті було розказано, яке властивість тканини називають гігроскопічністю, описано, які тканини і які речовини володіють даними властивістю і в якій мірі.