Диктатура

Після того, як Гай Юлій Цезар взяв владу в свої руки він став диктатором Риму, в повній мірі користуючись своїм становищем. Він розпорядився змінити склад Сенату, а також перетворити соціальний устрій республіки.

Люди з нижчих станів перестали прагнути потрапити в Рим, оскільки Цезар скасував виплату дотацій і скоротив роздачу хліба.

Одночасно з цим диктатор активно займався благоустроєм імперії. У Римі був побудований Храм божественного Юлія, де проходило зібрання сенату. Крім цього, в центрі міста була встановлена статуя богині Венери, оскільки Цезар неодноразово заявляв про спорідненість з нею представників роду Юліїв Цезарів.

Цезар був названий імператором, його зображення і скульптури прикрашали храми і міські вулиці. Кожна його фраза розцінювалася як закон, який не можна було порушувати.

Полководець прагнув домогтися сакралізації своєї особистості, орієнтуючись на Олександра Македонського, який перейняв традиції управління у підкорених персів.

За кілька років до своєї смерті Цезар оголосив про реформи римського календаря. Замість місячного був введений сонячний календар, який складався з 365 днів з одним додатковим днем кожні 4 роки.

Починаючи з 45 р. до н. е. почав діяти новий календар, відомий сьогодні, як – юліанський. Він використовувався в Європі на протязі близько 16 століть, аж до розробки, за розпорядженням Папи римського Григорія 13, незначно уточненої версії календаря, який отримав назву – григоріанський.