Поява сильних суперників

Саме в післявоєнний період історія «Спартака» переживає складний період: у 1946 році завдяки тренеру Альберту Вольрату вдалося стати впевненою середньої командою в радянській еліті футболу, але про повернення колишніх позицій мріяти не доводилося. Слабка гра захисників не могла дозволити вести впевнену атаку. Третій в історії команди кубок СРСР був узятий завдяки вдалій комбінації гравців і нічиєї в першій половині матчу. На додатковому часі Тімаков зумів забити вирішальний, останній гол.

Зміна тренера на Квашніна призвела до вдалої серії перемог, але ЦСКА перемогти не вдалося. Аж до 1990 років «Спартак» зустрічав таких впевнених суперників, як «Динамо» (Москва), «Торпедо», «Арарат», «Зеніт», «Локомотив» і ЦСКА. Наприклад, в 1971 році чемпіонат країни закінчився погано для московських команд: новачки «Спартака» не принесли йому перемогу, ЦСКА втримався лише по різниці очок від вильоту, а кубок отримало київське «Динамо».