Філософія

Перший праця Фрідріха Ніцше був виданий в 1872 р. і називався «Народження трагедії з духу музики». У ньому автор висловив свою думку щодо дуалістичних (концепції яким притаманні 2 протилежних початку) витоків мистецтва.

Після цього він опублікував ще кілька творів, серед яких найбільшу популярність здобув філософський роман «Так говорив Заратустра». У цій роботі філософ докладно виклав свої головні ідеї.

У книзі критикував християнство і проповедовался антитеизм – відмова від віри у будь-божество. Також він представив ідею надлюдини, під якою розумілося якесь істота, що перевершує по своїй могутності сучасної людини настільки, наскільки останній перевершив мавпу.

На створення цього фундаментального праці Ніцше надихнула поїздка до Риму в кінці 19 століття, де він близько познайомився з письменницею та філософом Лу Саломе.

Фрідріх знайшов в жінці споріднену душу, з якою йому було не тільки цікаво перебувати, але і обговорювати нові філософські концепції. Він навіть пропонував їй руку і серце, однак Лу запропонувала йому залишитися друзями.

Елізабет, сестра Ніцше, була незадоволена впливом Саломе на її брата і вирішила у що б то не стало посварити друзів. Вона написала гнівного листа жінці, яка спровокувала сварку Лу і Фрідріха. З тих пір вони більше ніколи не спілкувалися.

Варто відзначити, що у першій з 4-х частин твору «Так говорив Заратустра», простежувалося вплив Лу Саломе на мислителя, поряд з їх «ідеальною дружбою». Цікавий факт, що четверта частина книги вийшла в друк у 1885 р. в кількості всього 40 примірників, деякі з яких Ніцше подарував друзям.

Однією з останніх робіт Фрідріха є «Воля до влади». Тут описується те, що Ніцше вважав ключовою рушійною силою в людях –прагнення досягти максимально можливого положення в життя.

Мислитель був одним із перших, хто піддав сумніву єдність суб’єкта, причинність волі, істину як єдину підставу світу, а також можливість розумного обґрунтування дій.