Синоніми
До них відносяться такі, як:
- влада;
- країна;
- держава;
- сила;
- імперія;
- емблема;
- куля;
- регалія;
- супердержава;
- панування;
- верховенство;
- вага;
- авторитет;
- значення;
- гідність;
- міць;
- фортеця;
- могутність;
- панування;
- гегемонія;
- земля;
- володіння;
- царство;
- королівство;
- авторитет;
- престиж;
- верховна влада.
Далі буде вивчено походження слова «держава».
Етимологія
Відбувається з праслов’янської мови. З нього, в числі іншого, утворилися:
- дръжава – в старослов’янській та болгарською;
- держава – в російською та українською мовами;
- дзяржава – в білоруському.
У цих мовах слово означає державу. А в інших слов’янських мовах держава – це «володіння, оренда». До них відносяться:
- држава – в сербохорватського;
- držâvą – словенською, чеською та словацькою;
- dzierżawa – в польській.
Іменник походить від дієслова «тримати». В праслов’янській мові він виглядає, як drźati. Від нього, крім російської, сталися, наприклад:
- українське – держати;
- болгарське – държа;
- сербохорватської – држати;
- словенське – dŕžati;
- чеське – držet;
- словацьке – držať;
- польське – dzierżyć;
- верхнелужское – džeržeć;
- нижнелужское – źaržaś.
Найімовірніше, це дієслово є «родичем» авестийского dražaitē, що означає «мати при собі тримати, вести». А також грецького дієслова δράσσομαι, який перекладається, як «хапати, обіймати».
Від зазначених форм дослідники відокремлюють такі, як, засновані на індоєвропейських dh і gh:
- древнеиндийское – dŕhyati – «він міцний», drḍhás «міцний»;
- авестійське – darǝzayeiti – «пов’язує, прив’язує»;
- литовське – diržtù, diržti – «тверднути, ставати жорстким».