10. Історія виникнення сходить до стародавнього Вавилону

Інформація, яку отримали астрономи Вавилона, досі вважають величезним внеском у розвиток науки про зоряному небі. Незважаючи на те, що в поданні шумерів небо — це великий купол, який по краях з’єднується з плоскою землею, у них були достовірні відомості актуальні дотепер.

Найнадійніший джерело того часу був культовий календар. Він заснований на зміні місячних фазах і річному подорожі Сонця поруч з сузір’ями. Стародавні жителі помітили, що кожен рік на небі в один і той же місяць з’являється певне сузір’я.

Схід певних скупчень зірок вони зв’язали з місячним зміною природних умов. Його визначали у формі міфології — це особлива форма людської свідомості, збереження традицій. Так і з’явився відомий Зодіак.

9. Назви походять від зодіакальних сузір’їв

Починаючи свій шлях у точці весняного рівнодення, Сонце проходить шлях через 13 сузір’їв, який триває рік. 12 сузір’їв називають зодіакальними, кожному місяцю відповідає своє скупчення зірок, тому й знаки зодіаку сталі з однойменними назвами. Якщо з’єднати головні зірки в цих скупченнях, то вони будуть нагадувати форми в честь яких названі.

Тому відшукати на небі певне сузір’я буває дуже просто, особливо якщо знати приблизно розташування.