3. Більшість шахових фігур мають подвійні і потрійні назви

У кожної фігури є офіційна назва: король, човен, ферзь… От тільки в багатьох країнах їх називають по-своєму, тому можна сказати, що більшість з них мають подвійні або навіть потрійні назви.

Наприклад, у Німеччині пішак – це селянин. Слона в Європі називають блазнем, інші варіації (в колишні часи) – єпископ, гонець, мисливець. Цей факт пояснити дуже просто. Шахи дуже давня гра, і з плином часу кожна країна вносило в гру свої нововведення. Змінювалися не тільки назви та зовнішній вигляд фігур, але й правила.

2. Спочатку не існувало обмежень по часу

Спочатку шахові партії не мали обмежень по часу. Незабаром ця гра стала настільки популярною, що почали проводити турніри з глядачами, а між тим вони могли тривати від кількох годин до доби. Причому, слабкі гравці навмисне тягли час, щоб їх противник втомився і проявив неуважність.

Одного разу стався такий випадок, коли учасники змагання заснули під час процесу. Тоді ввели перші обмеження, для цього використовували пісочний годинник. У 1883 році Томас Вілсон створив механічні шахові годинники.

В даний час стандартний ліміт (класика) – 2 години (40 ходів), потім дається ще один годину на 20 ходів + 30 хвилин до кінця партії. Є і менш тривалі варіанти. Наприклад, бліц-турніри тривають від 5 до 15 хвилин на партію.