4. Був проти рабства

«19 серпня ми нарешті покинули береги Бразилії. Я дякую богу і ніколи більше не буду відвідувати країну рабів. По сей день, якщо я чую віддалений крик, він з болісною яскравістю оживляє мої почуття, коли я проїжджав повз будинок біля Пернамбуку, де чув самі жалюгідні стогони і не міг не підозрювати, що якийсь бідний раб піддавався тортурам, але знав, що я був так само безпорадний, як дитина, і не міг зарадити. Я підозрював, що ці стогони були від замордованого раба, бо мені сказали, що це тут відбувається постійно. Поряд з Ріо-де-Жанейро я жив навпроти старенької, яка використовувала гвинти, щоб розчавити пальці своїх рабинь. Я залишився в будинку, де молодий домашній мулат, щодня і щогодини, був ображений, побитий і принижений настільки, що це сломидо дух будь-якої тварини. Я бачив, як маленький хлопчик, шість або сім років, тричі вдарив раба батогом (перш ніж я зміг втрутитися в його оголену голову за те, що вручив мені склянку не зовсім чистої води».

Це далеко не весь список спогадів Дарвіна про те часу, але і цього достатньо, щоб зрозуміти, чому він зненавидів рабовласництво.