Про повісті. Серед численних художніх текстів залишаються в пам’яті ті, які заворожують сюжетом. Вони будуть поруч все життя. Їх ідеї, герої вливаються в реальність, стають її частиною. Одна з таких книг – «Червоні вітрила» А. Грін.
Короткий зміст «Червоні вітрила» по головам допоможе швидко познайомитися з головними персонажами, знайти потрібні голови, зрозуміти зміст твору.
1 розділ. Прогноз
Моряк Лонгрен
повертається додому, де чекають сумні новини. Дружина померла, залишивши маленьку дочку. Жінка витратила свої заощадження на відновлення після пологів. У надії добути грошей вона вирушила до Меннерсу (заможному трактирщику), закласти обручку. Але той зажадав за гроші від жінки любові, а нічого не добившись, не дав у борг. Лонгрен взяв розрахунок і присвятив себе маленької дочки Ассоль.
Чоловік робив іграшки, щоб якось заробляти на життя. Коли дитині виповнилося 5 років, на обличчі моряка стала з’являтися посмішка. Лонгрен любив бродити по узбережжю, вдивлятися в розбурхане море. В один з таких днів почався шторм, човен Меннерса виявилася не витягнуті на берег. Торговець вирішив пригнати човен, але сильний вітер поніс його в океан. Лонгрен мовчки курив і спостерігав за подіями, під руками був канат, можна було допомогти, але моряк дивився, як виносять хвилі ненависну йому людину. Свій вчинок він назвав чорної іграшкою.
Крамаря привезли через 6 днів. Жителі чекали від Лонгрена каяття, криків, але чоловік залишився спокійним, він поставив себе вище пліткарів і крикунів. Моряк відійшов убік, став вести життя відчужено і відокремлено. Ставлення до нього перейшло на дочку. Вона росла без подруг, спілкуючись з батьком і вигаданими друзями. Дівчина забиралася до батька на коліна й грала частинами приготованих до склеювання іграшок. Лонгрен навчив дівчинку читати і писати, відпускав її в місто.
Одного разу дівчина, зупинившись на відпочинок, вирішила погратися іграшками на продаж. Вона витягла яхту з червоними вітрилами. Ассоль відпустила кораблик в струмок, і він понісся швидко, як справжній вітрильник. Дівчинка бігла за червоними вітрилами, заглиблюючись далеко в ліс.
В лісі Асоль зустріла незнайомця. Це був збирач пісень і казок Эгль. Його незвичайний зовнішній вигляд нагадував чарівника. Він заговорив з дівчинкою, їй розповів дивовижну історію її долі. Він передбачив, що коли Ассоль стане великий, за нею прийде корабель з червоними вітрилами і красивим принцом. Він відвезе її далеко в блискучу країну щастя і любові.
Ассоль повернулася окрилена додому і переказала історію батькові. Лонгрен не став спростовувати передбачення Егля. Він сподівався, що дівчинка підросте і забуде. Історію почув жебрак, він передав її в трактирі вже на свій лад. Жителі таверни стали знущатися над дівчиною, дражнити вітрилами і заморським принцом.
Розділ 2. Грей
Грей народився в душі відважним капітаном. Він вивчив замок, в якому зростав. Представляв його величезним кораблем. Хлопчик захоплено дивився на море, зображене на картині. Воно зачарований. З 8 років стало зрозуміло, що дитина сприймає світ по-особливому. Він не міг дивитися на закривавлені руки Христа. Він замазав цвяхи блакитною фарбою. Хлопчик дружив з усіма мешканцями будинку, не гребував прислуги, тому ріс товариським і різнобічним. Страх викликала у дитини кухня. Грей переживав за куховарку Бетсі, щоб допомогти їй, він розбив скарбничку, від імені ватажка зграї розбійників Робіна Гуда, запропонував дівчини гроші.
Мати, знатна дама, потурала синові. Він міг робити все, що хотів. Батько поступився бажанням дружини. Коли юнакові виповнилося 15 років, Артур втік з дому на шхуні «Ансельм». Він прагнув стати «диявольським» моряком. Капітан «Ансельма» сподівався на швидке завершення подорожі хлопчика з багатої родини, але Грей йшов до своєї мети. Капітан вирішив зробити з юнака справжнього моряка. Уроків було багато, але всі вони тільки загартовували Грея.
У 20 років він відвідав батьківський замок вже зовсім іншою людиною, але душа залишилася колишньою. З дому він повернувся з грішми, оголосив, що буде плавати окремо. Його корабель – галіот «Секрет». Через 4 року доля привела юнака в Лисиці, але додому до матері він повертався вже частіше.
Розділ 3. Світанок
Корабель «Секрет» встав на рейд. Капітана здолала туга, причину якої він не розумів. Юнакові здавалося, що хтось кличе його, але він не розумів куди. Ніякі заняття не відволікали від туги, він покликав лег кої атлетики і відправився на шлюпці в морі, потім на берег.
Моряк захопився риболовлею, а капітан полежав біля багаття, поміркував про життя, потім задрімав. Прокинувшись від дрімоти, він вийшов з гущавини і відправився на пагорб. На відкритій галявині він побачив сплячу Ассоль. Небезпечна знахідка була настільки красива, що Грей став тихо розглядати її. Для Грея це була картина без пояснень. Юнак зняв з руки старовинне кільце і надів його на палець дівчини.
До капітана підійшов Летика. Він хвалився уловом. Капітан повів матроса подалі від знахідки, щоб не порушити сон красуні. Вони вирушили не до шлюпки, а е найближчим домівках. Це був будинок Меннерса. Грей розпитав господаря про дівчину, той відповів, що вона недоумкувата. Юнак спокійно зреагував на цей факт, запитав, чому торговець так вважає. Той розповів історію дівчини, але вона звучала як плітка, груба і плоска. «Звуть її Ассоль Корабельна», – завершив розповідь Меннерс. В цей час Грей підняв очі і побачив, що проходить мимо, таверни Ассоль. Меннерс хотів ще наговорити бруду на Лонгрена, але його перервав корзинщик – вугляр. Він, не боячись торговця, сказав, що той все бреше. Ассоль, за його словами, розмовляє тільки з добрими людьми, в яких не входить Хін Меннерс. Торговець образився, Грей залишив Летику слухати і дивитися. Капітан, окрилений коханням, вирушив до гавані.
Глава 4. Напередодні
Пройшло 7 років з того часу, як Эгль розповів казку про майбутнє Ассоль. Дівчина як завжди несла іграшки в крамницю. Торговець показав рахункову книгу, де борг збільшувався. Він відмовився від виробів, пояснивши, що в моду увійшов закордонний товар. Саморобки нікого не цікавлять. Ассоль прийшла додому і розповіла все батькові. Він слухав сердито, ніби уявляв, що відбувалося в іграшковій крамниці. Лонгрен не хотів залишати дочку надовго, але розумів, що їм не прожити по-іншому. Дочка заспокоювала батька, кажучи, що любить його, і вони сиділи поруч разом на одному стільці. Ассоль розглядала залишки продуктів і розуміла, що їх не вистачить до кінця тижня. Вона сіла шити спідницю зі старої тканини і заглянула в дзеркало. Ассоль поєднувала в собі двох дівчат: одна майструвала іграшки, улюблена дочка батька, інша вірила в чудеса і казки. Друга бачила в простих предметах і явищах природи чари.
Ассоль любить читати, вірить в мрію. Вона ходить на берег моря і вдивляється вдалину, очікуючи обіцяні чарівником з дитинства вітрила. Зовні дівчина струнка і невисока. Погляд серйозний і розумний, обличчя приємне і оригінальне. Автор характеризує її одним словом – чарівність. Ставлення мешканців Каперни було зрозуміло. У селищі популярністю користувалися щільні і важкі жінки базарного типу.
Батько йшов у море, дівчина не боялася за нього, впевнена, що нічого поганого з ним не може статися. У цей вечір дівчина не могла заснути, але вона вміла сама викликати сон. Улюблений нічний сюжет – пісні, таємниці, цвітіння дерев і блиск води. Ранкова зірка розбудила Ассоль, вона встала, пішла прогулятися по лузі. В лісі вона була з добрими друзями щасливою і радісною. Добігши до пагорба біля моря, дівчина зупинилася і стала вдивлятися в далечінь. Вона лягла на траву й заснув безтурботним сном. Коли опритомніла, на руці блиснуло променисте кільце Грея. Ассоль покричала, запитуючи, хто пожартував, але ніхто не відгукувався у відповідь. Кільце відразу стало своїм. Вона зняла його з пальця, спробувала зазирнути всередину, потім сховала за ліф. Обличчя дівчини засяяло від радості й захвату. Вона піднялася і пішла додому. Це було ранок літнього дня, коли дві людини знайшли один одного.
Глава 5. Бойові приготування
Помічник капітана помітив незвичайне стан Грея. Він наказав передати доручення людям на кораблі, а сам відправився в місто. Грей в голові склав чіткий план. Він відвідав три торгові лавки, вибираючи тканину для вітрил. Його хвилювали деталі і колір. Коли він знайшов потрібну йому матерію, захоплення заграв на обличчі. Відтінок тканини – червона ранкова струмінь, горда і царствена. Потім капітан зустрів знайомого музиканта. Він запропонував заробити, потрібно було знайти друзів, які грали б так, щоб слухає їх плакав.
Грей плавав з одним складом команди, вони всі були як одна сім’я. Перевозив «Секрет» товар, який відповідав інтересам капітана. Грей, не пояснюючи нічого, просто сказав, що будуть змінюватися вітрила, і тільки після цього вони вийдуть у море. Музиканти зайняли свої місця на кораблі. Пантен вирішив, що зміни стосуються контрабанди, яку вирішив перевозити капітан. Грей не став сердитися, але відкинув припущення одного. Він сказав, що Пантен помиляється, відіслав його спати і залишився один серед своїх думок.
Глава 6. Ассоль залишається одна
Лонгрен безцільно блукав під вітрилом по морю. Йому ставало легше в такому блукання. Він міг думати і відновлювати свої душевні сили, яких так не вистачало чоловікові на березі. Лонгрен повертався думками до коханої, турбота про дочку переповнювала серце. Дві милі серцю жінки стояли перед очима. Повернувшись додому, не застав дівчини вдома. Ассоль увійшла в будинок змінилася зовні, вона випромінювала щось незрозуміле, батько засумнівався, не хвора дочка. Дівчина була так захоплена власними думками, що здивувала батька веселощами, яке їй було невластиво.
Лонгрен сказав дівчині, що вирішив вступити на поштовий пароплав. Батько бачив зміни і вирішив уточнити причину радості. Дочка, щоб заспокоїти його, стала спокійною і серйозною. Вона зібрала йому мішок, вислухала поради. Провівши батька, Ассоль спробувала займатися звичними справами, але не змогла. Вона вирішила піти в Ліссе. Дівчина раділа польоту птахи, бризок фонтану. Назустріч їй попався вугляр Філіп. Ассоль зізналася йому в любові і сказала, що скоро поїде. Вугляр здивувався, дівчина взяла його руку і попрощалася з доброю людиною так, як тільки вона вміла це робити. Дівчина сказала, що вона не знає, куди поїде, але відчуває це.
Глава 7. Червоний Секрет
Грей боявся мілині і сам стояв біля штурвала. Червоні вітрила рдели над морем. Капітан пояснив своїй команді мета преображення корабля. Він хоче виконати те прекрасне нездійсненне, яке живе в душі дівчини, що полюбилася йому. Грей рвався до мети. Про кохання стали говорити по всьому кораблю: від салону до трюму. «Секрет» попрямував до омріяного берега.
Мрійниця в цей час сидів над книгою, читала і розглядала жучка, що повзе по сторінкам. Жучок застиг на слові «дивись», дівчина перевела погляд на море, де побачила таке бажане бачення: білий корабель з червоними вітрилами. Здалеку лунала музика. Ассоль, не пам’ятаючи себе, мчала назустріч «Секрету». Коли корабель переховувався за мисом або іншою перешкодою, дівчина зупинялася, потім продовжувала свій біг.
Каперна переживала шок. Хвилювання охопило всіх жителів. Червоні вітрила для них були знущаннями, усмішками, вигадкою хворої уяви. Зараз вони ставали реальністю. Чим ближче підходили до берега вітрила, тим швидше збиралася на березі кричить натовп. Частина жителів злилася, інша стривожилась. Злість, переляк, нервове тремтіння, зміїне шипіння – стан стояли в натовпі людей. Все замовкло, коли до них підійшла дівчина. Від корабля відійшла човен, в ній стояв той, кого Ассоль чекала з дитинства. Грей запитав дівчину, чи впізнала вона його. Щастя світилося в усьому образі Ассоль. Вона навіть не помітила, як опинилася в каюті. Перше питання Ассоль про батька. Вона запитала, чи візьме юнак її батька Лонгрена. Він відповів позитивно. На кораблі почалася веселе свято. Ассоль назвали найкращим вантажем «Секрету». Коли корабель був уже далеко від Каперни, на ньому лунала чарівна музика щастя.
На цьому і закінчується стислий переказ повісті-феєрії «Алые Паруса», що включає в себе тільки самі важливі події з повною версією твору!
Інші матеріали по повісті-феєрії «Алые Паруса»:
Короткий зміст
Образ і характеристика Ассоль
Образ і характеристика Грея
Образ і характеристика Лонгрена
