Опозиція

Займаючи посаду заступника голови уряду, Нємцов запам’ятався своєю пропозицією пересадити всіх чиновників на вітчизняний автотранспорт.

У той час чоловік заснував товариство «Росія молода». Пізніше він став депутатом від партії «Союз правих сил», після чого був обраний заступник голови парламенту.

В кінці 2003 р. «Союз правих сил» не пройшов до Думи 4-го скликання, тому Борис Нємцов покинув свій пост, через невдачі на виборах.

В наступному році політик підтримав прихильників так званої «помаранчевої революції» в Україні. Він часто виступав перед мітингувальниками на Майдані в Києві, вихваляючи їх за готовність відстоювати свої права і демократію.

Марш миру в Москві у 2014 р.

У своїх промовах Нємцов часто говорив про власне бажання провести подібні акції в РФ, в жорсткій формі критикуючи російську владу.

Коли президентом України став Віктор Ющенко, він обговорював з російським опозиціонером деякі питання, що стосуються подальшого розвитку країни.

У 2007 р. Борис Юхимович брав участь у президентських виборах, однак його кандидатуру підтримало менше 1% співвітчизників. Незабаром він представив свою книгу під назвою «Сповідь бунтаря».

У 2008 р. Нємцов зі своїми однодумцями створює опозиційний блок «Солідарність». Варто зауважити, що одним із лідерів партії був Гаррі Каспаров.

В наступному році Борис балотувався на посаду мера Сочі, однак програв, зайнявши 2-е місце.

У 2010 р. політик бере участь в організації нової опозиційної сили «За Росію без свавілля і корупції». На її основі була сформована «Партія народної свободи» (ПАРНАС), яку в 2011 р. виборча комісія відмовилася реєструвати.

31 грудня 2010 р. Нємцова і його колегу Ильею Яшина заарештували на Тріумфальній площі після виступу на мітингу. Чоловіків звинуватили в порушенні порядку, надіславши їх за грати на 15 діб.

В останні роки Бориса Юхимовича неодноразово звинувачували в різних злочинах. Він публічно заявляв про свою симпатію до «Евромайдану», продовжуючи критикувати Володимира Путіна і його оточення.