Музика

Дебютний альбом «Акваріума» – «Спокуса Святого Акваріума», побачив світ у 1974 р. Після цього до групи на якийсь час приєдналися Михайло Файнштейн і Андрій Романів.

З часом хлопцям забороняють репетирувати в стінах університету, а Гребенщикову навіть погрожують виключенням з університету.

Пізніше Борис Гребенщиков запросив в «Акваріум» віолончеліста Всеволода Геккеля. У той період біографії БГ пише свої перші хіти, які приносять групі популярність.

Група «Акваріум»

Музикантам доводилося вести підпільну діяльність, оскільки їх творчість не викликала схвалення у радянських цензорів.

У 1976 р. група записала платівку «З того боку дзеркального скла». Через 2 роки Гребенщиков спільно з Майком Науменко видав акустичний альбом «Всі брати-сестри».

Ставши популярними рок-виконавцями у своєму андеграунді, музиканти почали записувати пісні в знаменитій студії Андрія Тропило. Саме тут створювалося матеріал для дисків «Синій альбом», «Трикутник», «Акустика», «Табу», «День срібла» і «Діти грудня».

У 1986 р. «Акваріум» презентував альбом «Десять стріл», випущений на честь загиблого учасника групи Олександра Куссуля. На диску присутні такі хіти, як «Місто золотий», «Платан» і «Трамвай».

Хоча на той момент біографії Борис Гребенщиков був досить успішним артистом, у нього було чимало проблем з владою.

Справа в тому, що ще в 1980 р. після виступу на тбіліському рок-фестивалі, БГ виключили з комсомолу, позбавили посади молодшого наукового співробітника і заборонили з’являтися на сцені.

Незважаючи на все це, Гребенщиков не зневіряється, продовжуючи займатися музичною діяльністю.

Оскільки в той час, кожен радянський громадянин повинен був мати офіційну роботу, Борис вирішив влаштуватися двірником. Таким чином він не вважався дармоїдом.

Борис Гребенщиков в молодості

Не маючи можливості виступати на сцені, Борис Гребенщиков влаштовує так звані «квартирники» – концерти, що проходять у домашніх умовах.

Квартирники були поширені в Радянському Союзі до кінця 80-х років, оскільки деякі музиканти не могли офіційно давати публічні виступи, внаслідок конфлікту з культурною політикою СРСР.

Незабаром Борис познайомився з музикантом і авангардистом Сергієм Курьохіним. Завдяки його допомозі, лідер «Акваріума» з’явився на телепрограмі «Веселі хлопці».

У 1981 р. Гребенщикова взяли в Ленінградський рок-клуб. Через рік, він познайомився з Віктором Цоєм, виступивши в якості продюсера першого альбому групи «Кіно» – «45».

Через кілька років Борис відправляється в Америку, де записує 2 диска – «Radio Silence» і «Radio London». У США йому вдалося поспілкуватися з такими рок-зірками, як Іггі Поп, Девід Боуї і Лу Рідом.

У період 1990-1993 р. «Акваріум» припинив своє існування, але пізніше відновив свою діяльність.

Після розпаду СРСР багато музиканти вийшли з підпілля, отримавши можливість благополучно гастролювати по всій країні. В результаті, Гребенщиков почав виступати з концертами, збираючи повні стадіони своїх шанувальників.

У цей період біографії Борис Гребенщиков захопився буддизмом. При цьому він ніколи не зараховував себе до жодної з релігій.

В кінці 90-х років артист удостоївся безлічі престижних премій. У 2003 р. його нагородили орденом «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня, за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва.

З 2005 р. і донині Гребенщиков веде передачу «Аеростат» на «Радіо Росії». Він активно гастролює по різних містах і країнах, а в 2007 р. навіть виступив з сольним концертом в ООН.

Пісні Бориса Борисовича відрізняються великим музичним і текстовим різноманітністю. У групі використовуються багато незвичайні інструменти, які не користуються популярністю в Росії.