Корисне відео: документальний фільм Роман з таємницею

Роки критики і гонінь

Начиная з 1914 року автор проживав важкі роки життя, бачив багато воєн, несправедливості, жорстокості, але завжди залишався прихильником загальнолюдських цінностей, їх він намагався донести людям у своїй творчості. У 20-ті роки позиція Булгакова зазнала осуду. Твори Михайла Опанасовича заборонялися, не друкувалися і не ставилися на театральній сцені.

У 1929 році нападки критиків досягли апогею. Були зняті з інсценування п’єси «Дні Турбіних», «Багровий острів» і комедія «Зойкина квартира». Нову п’єсу «Мольєр» Главрепертком заборонив навесні 1930 року. Тоді Михайло Булгаков коротко написав листа до уряду з проханням виїзду за кордон з-за неможливості існування на батьківщині. Незабаром йому подзвонив Сталін. Так письменник, за освітою лікар, був призначений у МХАТ режисером-асистентом.

У 1932 році відновилися покази «Днів Турбіних», инсценировалась п’єса «Мертвих душ» за Гоголем. У 1936 році автор перейшов з Художнього театру в Великий на посаду лібретиста.

У 1924 році відбулися зміни в особистому житті Булгакова – він розлучився з Тетяною Миколаївною Лаппа і одружився з Любов’ю Євгенівною Білозерської. А в 1932 році розлучився з другою дружиною і вступив на третій шлюб з Оленою Сергіївною Шиловською, яка взяла прізвище чоловіка. Саме її образ став прототипом Маргарити з роману «Майстер і Маргарита». Шиловська рятує від самотності автора в останні роки його життя, а після смерті домоглася видання творів письменника.

Майстер і Марарита

Останню спробу видати свій твір Булгаков зробив у 1933 році (п’єса «Життя пана де Мольєра») і зазнав невдачі. До самої смерті 10 березня 1940 року майстер більше не видавався. Перед смертю Булгаков осліп, лікарі діагностували спадкову хворобу нирок, від якої помер батько Михайла Опанасовича. Остаточний варіант роману «Майстер і Маргарита» дописувала Олена Сергіївна Булгакова під диктовку письменника, не побачив навіть чернетку свого твору.

Автобіографія зібрана в кількох його творах «Таємного друга», «Записки на манжетах», «Записки юного лікаря», в «Мольєра», в «Білій гвардії». Ці твори допомагають зазирнути у внутрішній світ письменника, побачити його очима історичну обстановку того часу.

Щоб краще зрозуміти, хто такий Михайло Опанасович, слід знати, що маючи репутацію напівопального письменника, він писав Сталіну, просив не за себе, а за інших. Так, просив за заарештованих сина і чоловіка Ганни Ахматової, за засланого друга Миколи Ердмана.

Цікаво! Після знайомства з Оленою Сергіївною в 1929 році автор присвятив їй незавершена повість «Таємного друга». У творі описані булгаковські роки життя в Москві і роботи над романом «Біла гвардія». Свого роду автобіографія для близької людини, з якою не можна було в той час з’єднатися.