Формотворний вигляд

Під формотворчим розуміється суфікс, присутній виключно у дієслів. Основне завдання суффиксной частини – утворення дієслівних форм слова.

Прикладів слів, які утворені бессуффиксным формотворчим способом:

• Ніс. Дієслово минулого часу чоловічого роду. Початкова форма – нести.
• Пішов би. Дієслово умовного способу. Початкова форма – йти.
• Ляж. Дієслово наказового способу. Початкова форма – лягти.

Формотворний вигляд

Словотворчий вигляд

Слова, утворені бессуффиксным методом із застосуванням нульового словотворчого суфікса, відповідають таким умовам, як:

• Обов’язкова наявність синонімічного варіанти. Синонім повинен характеризуватися ненульовий формою.
• Існування похідної форми.

Словотворчий вид рекомендується розглянути на прикладі іменника «глухомань».

Спосіб утворення слова відбувається наступним чином:

1. Відповідність першому критерію. Синонім «безлюддя».
2. Спосіб освіти з урахуванням початкового варіанту. Спочатку було прикметник «глухий», яке послужило відправною точкою для появи слова «глухомань».

Словотворчий вигляд і частини мови

Словотворчий нульовий суфікс властивий для таких частин мови, як:

• іменник;
• прикметник;
• числівник;
• прислівник.

Питання утворення слів за участю нульового словотворчого суфікса пов’язаний з розбором іменників.

Бессуффиксный спосіб утворення іменників

Для іменника вихідною формою є:

• Дієслово. Притаманне дію абстрактного характеру (заскок — заскочити, вхід — входити, пробіг — пробігти). Властиво значення предмета чи особи, яка здійснює описуване дію (сходи — сходити, вождь — водити). Характерно дія зі значенням місця походження (затока — заливати, роз’їзд — роз’їжджати, підвід — підбивати). Типово дію з результатом або з боку об’єкта (полив — поливати, дар — дарувати, підрив — підривати).
• Прикметник. Притаманне значення ознаки абстрактного характеру (тиша — тихий, гладь — гладкий, глиб -глибокий). Властиво значення ознаки відповідно з носієм (дипломат — дипломатичний, Мальдіви — дівехі, весілля — весільний). Характерно значення особи, яка є ініціатором дії (прислуга — прислужувати).
• Іменник. Типове значення істоти або особи жіночої статі (свиня — свин). Притаманне значення збірного характеру (чернь — чорний, поросль — порослі). Властиво значення істоти з урахуванням місця знаходження (ключник).

Прикметник пов’язано з бессуффиксным способом наступним чином:

• Початкова форма – іменник. Характерно значення загального властивості при описі предмета (буденний — будні, блакитний — синій). Типове значення з ознакою відсутності частини тіла або об’єкта (безносый — без носа, безликий — без обличчя). Властиво значення з відтінком приналежності до описуваного об’єкта (лисячий — лисиця, отчий — батько).
• Початкова форма – дієслово. Притаманне значення дії (приїжджий — приїхати);
• Початкова форма – прислівник і прикметник. Враховується значення з ознакою перевершує ступеня (вищий — вищий, кращий — краще).

Щодо такої частини мови як числівник, нульовий суфікс застосовується в окремих випадках. Для характеристики числівників, утворених бессуффиксным способом, наводяться такі приклади: четвертий — чотири, п’ятий — п’ять, шостий — шість, сьомий — сім і т. д.

Загальна риса для утворення таких слів – формування порядкового числівника від кількісного.

Характеристика прислівників з нульовим суфіксом:

• притаманне використання приставки (вгору — верх, вбрід — бродити);
• властиво значення з урахуванням стану об’єкта (печаль — сумувати).