Фашизм

У 1919 р. Беніто Муссоліні створив нову партію «Італійський союз боротьби». Він продовжував активно виступати перед народом з промовами, пропагуючи ідеї фашизму. Через 2 роки в італійський парламент пройшло 35 депутатів з партії Беніто. У зв’язку з цим «союз боротьби» був перетворений в Національну фашистську партію».

У той час італійці вважали Муссоліні своїм спасителем, на якого вони покладали всі надії. У своїх промовах він обіцяв співвітчизникам назавжди покінчити з несправедливістю, ліквідувати діючу владу і привести країну до процвітання і благополуччя. Послухати його виступу приходили десятки тисяч людей.

Фашисти користувалися великою повагою й підтримкою народу. Незабаром вони стали патрулювати бульвари і вулиці, вступаючи в сутички з соціалістами та іншими інакомислячими людьми.

Цікавий факт, що коли виникали які-небудь зіткнення, поліцейські воліли не втручатися в подібні конфлікти.

У 1922 р. Беніто Муссоліні зі своїми соратниками зважився піти походом на Рим, щоб повалити монарха Віктора-Еммануїла. Той у свою чергу міг силою розігнати демонстрацію і навести порядок, однак боявся, що це може призвести до негативних наслідків.

У результаті король вступив у переговори з Беніто і уклав з ним договір. Дуче отримав посаду прем’єр-міністра Італії, а через якийсь час став диктатором. Таким чином, не тільки біографія Муссоліні, але і вся історія Італії пішла з фатального шляху.

Менш ніж через рік Муссоліні зустрівся з представниками духовенства у Ватикані. Він публічно заявив, що має намір видворити з держави комуністів, масонів і людей, оскорблявших релігію.

Політик пообіцяв кардиналу Гаспарі, що при його правлінні в усіх навчальних закладах буде введено релігійне виховання, а в армії з’являться військові священики.

В результаті йому вдалося заручитися підтримкою церкви, завдяки чому фашисти змогли ще більше розташувати до себе громадян країни.