Історія виникнення терміна

Мова походження слова «бандероль» — це французький. У перекладі з нього цей термін означає «смужка і згорток».

Вперше це іменник стало використовуватися ще в XVII ст. Тоді термін означав спеціалізовані паперові стрічки, якими обгортали поштові відправлення невеликого розміру.

Як окремий вид бандероль стала фігурувати тільки в ХІХ ст. У більшості розвинених країн Європи так іменували поштові відправлення кореспонденції, ділових паперів, фотокарток нестандартних розмірів, а також пробників товарів, що не підлягають продажу. Головною особливістю таких бандеролей була їх більш низька ціна в порівнянні з традиційними посилками.

У залежності від держави відрізнялися і вимоги до максимально припустимій вазі. У Німеччині — до 1000 м, у Франції — до 3000 м і т. д.

Відправляється по Росії бандероль в ті роки не могла важити більше чотирьох фунтів (трохи менше 2000 г).

В часи Радянського Союзу максимальна вага такого відправлення становив п’ять кілограм.