Андрій Миронов – біографія, факти, фото

Андрій Олександрович Миронов (уроджений Менакер; 1941-1987) – радянський актор театру і кіно, співак і телеведучий. Народний артист РРФСР (1980). Найбільшу популярність отримав за такими картинами, як «Діамантова рука», «12 стільців», «Будьте моїм чоловіком» і багатьом іншим фільмам.

В біографії Андрія Миронова є безліч цікавих фактів, про які ми розповімо в цій статті.

Отже, перед вами коротка біографія Андрія Миронова.

Біографія Андрія Миронова

Андрій Миронов з’явився на світ 7 березня 1941 р. в Москві. Він ріс і виховувався в сім’ї знаменитих артистів Олександра Менакера і його дружини Марії Миронової. У нього був зведений брат по батькові Кирило Ласкарі.

Дитинство і юність

У зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни (1941-1945) ранні роки Андрія пройшли в Ташкенті, куди були евакуйовані його батьки. Після війни сім’я повернулася додому.

Андрій Миронов в дитинстві

Коли Андрій учився в початкових класах, на території СРСР йшла «боротьба з космополітизмом», в результаті чого багато євреї зазнавали різного роду утисків. З цієї причини батько і мати дитини вирішили змінити синові прізвище на материнське.

В результаті в документах майбутній артист почав іменуватися – Андрій Олександрович Миронов.

В дитинстві хлопчик майже нічим не захоплювався. Якийсь час він збирав марки, але пізніше залишив це хобі. Варто зауважити, що він користувався авторитетом як у дворі, так і в класі.

Андрій часто був поруч з батьками, які весь час проводили в театрі. Він спостерігав за професійними акторами і отримував задоволення від гри на сцені.

Отримавши шкільний атестат Миронов також захотів пов’язати своє життя з театром, поступив в Театральне училище Щукіна. Цікавий факт, що приймальна комісія не здогадувалася про те, що перед ними стоїть син знаменитих артистів.

Театр

У 1962 р. Андрій Миронов з червоним дипломом закінчив училище, після чого влаштувався працювати в Театр сатири. Тут він пробуде довгих 25 років.

Незабаром хлопець став провідним актором. Він випромінював оптимізм і заряджав позитивною енергією всіх, хто з ним спілкувався. Його гра викликала захват навіть у найвимогливіших театралів.

У 60-70-ті роки в Театр сатири було дуже складно дістати квиток. Люди йшли дивитися не стільки спектакль, скільки Андрія Миронова. На сцені він якимось фантастичним чином приковував до себе увагу глядачів, які затамувавши подих спостерігали за виставою.

Однак таких висот Миронов добився вельми непросто. Справа в тому, що спочатку багато хто ставився до нього з упередженістю вважаючи, що він потрапив у театр не з причини наявності таланту, а просто тому, що був сином відомих артистів.

Фільми

На великому екрані Миронов з’явився в 1962 р., знявшись у фільмі «Мій молодший брат». У наступному році їй дісталася одна з головних ролей у мелодрамі «Три плюс два». Саме після цієї ролі він отримав певну популярність.

Черговий успіх у творчій біографії Андрія Миронова стався в 1966 р., після прем’єри фільму «Бережись автомобіля». Ця стрічка була чудово прийнята глядачами, а монологи героїв були розібрані на цитати.

Андрій Миронов у фільмі «Діамантова рука»

Після цього з Мироновим прагнули працювати найвідоміші режисери. Через пару років глядачі побачили легендарну «Діамантову руку», де він зіграв молодого злочинця Гену Козодоєва. У зйомках також брали участь такі зірки, як Юрій Нікулін, Анатолій Папанов, Нонна Мордюкова, Світлана Світлична та багато інших.

Саме в цій комедії глядачі вперше почули веселу пісню «Острів невезіння» у виконанні все того ж Миронова. Пізніше артист буде виконувати пісні майже в кожному фільмі.

У 70-ті роки Андрій Миронов зіграв у «Надбання республіки», «Стариків-розбійників», «Неймовірні пригоди італійців в Росії», «Солом’яному капелюсі» та «12 стільцях». Особливу популярність отримала остання стрічка, де він перетворився у великого комбінатора Остапа Бендера. До того часу біографії Андрій Олександрович вже був Заслуженим артистом РРФСР.

Дивіться також: Анастасія Волочкова - біографія, факти, фото

Ельдар Рязанов високо цінував талант Миронова, у зв’язку з чим хотів його запросити на зйомки «Іронії долі, або З легким паром!». Андрій попросив режисера знятися в ролі Жені Лукашина, на що отримав згоду метра.

Однак, коли Миронову довелося вимовити фразу про те, що він ніколи не користувався успіхом у слабкої статі стало ясно, що ця роль не для нього. Це було пов’язано з тим, що до того моменту чоловік був одним з найуспішніших серцеїдів в країні. У підсумку Лукашина геніально зіграв Андрій Мягков.

У 1981 р. глядачі побачили улюбленого артиста в стрічці «Будьте моїм чоловіком». Цікавий факт, що авторитет Миронова був настільки великий, що режисер довірив йому самостійно вибрати актрису на головну жіночу роль.

У результаті роль дісталася Олені Проклової, за якої Андрій намагався доглядати. Проте дівчина відмовила йому, оскільки у неї нібито був роман з декоратором Олександром Адамовичем.

Останніми фільмами за участю Миронова, отримали успіх, стали «Мій друг Іван Лапшин» і «Людина з бульвару Капуцинів», який вийшов в 1987 р.

Особисте життя

Першою дружиною Андрія була актриса Катерина Градова, запам’яталася глядачам по ролі Кет в «Сімнадцяти миттєвостях весни». В цьому союзі народилася дочка Марія, яка в майбутньому піде по стопах своїх батьків.

Цей шлюб проіснував 5 років, після чого Миронов повторно одружився на артистці Лариси Голубкіної. Цікавий факт, що чоловік домагався її протягом близько десяти років і нарешті досяг своєї мети.

Андрій Миронов з матір’ю, дружиною Ларисою Голубкіної та прийомною дочкою

Молоді люди зіграли весілля в 1976 р. Варто зауважити, що у Лариси була дочка Марія, яку Андрій Олександрович виховував як рідну. Пізніше його падчерка теж стане актрисою.

За роки біографії у Миронова було чимало романів з різними жінками. Багато хто до цих пір вважають, що його по-справжньому улюбленою жінкою була Тетяна Єгорова.

Після смерті артиста Єгорова опублікував автобіографічну книгу «Андрій Миронов, і я», чим викликала бурю обурення у родичів покійного. У книзі автор також розповіла про театральні інтриги, що оточували Андрія Олександровича помітивши, що з-за заздрості його ненавиділи багато колег.

Останні роки і смерть

У 1978 р. під час гастролей в Ташкенті, у Миронова сталося перше крововилив. Медики виявили у нього менінгіт.

В останні роки чоловік зіткнувся з серйозними випробуваннями. Все його тіло покрилося страшними фурункулами, які доставляли йому сильний біль при будь-якому русі.

Після складної операції здоров’я Андрія покращився, внаслідок чого він зміг знову грати на сцені і зніматися у фільмах. Проте пізніше він знову почав відчувати себе гірше.

Менш ніж за пару тижнів до смерті Миронова, помер Анатолій Папанов. Андрій дуже важко переніс смерть товариша, разом з яким зіграв так багато зоряних ролей.

Андрій Олександрович Миронов помер 16 серпня 1987 р. у віці 46 років. Трагедія сталася в Ризі, в ході останньої сцени вистави «Одруження Фігаро». Протягом 2-х діб медики боролися за життя артиста, під керівництвом відомого нейрохірурга Едуарда Канделя.

Причиною смерті Миронова став обширний крововилив в мозок. Його поховали на Ваганьковському кладовищі 20 лютого 1987 р.