Література
Після видання «Мовчазної полковника Брамбла» до Андре Моруа прийшла світова слава. Цей твір мав великий успіх у багатьох країнах, включаючи Францію, Великобританію і США.
Окрилений першим успіхом, Моруа зайнявся написанням чергового роману «Мови доктора о’греді», який був опублікований у 1921 р. і мав не менший успіх.
Незабаром Андре починає співпрацювати з виданням «Круа-де-фе», а після смерті батька вирішує продати фабрику і зайнятися виключно письменницькою діяльністю. Він збирає матеріал для першої біографічної трилогії.
У 1923 р. Моруа видає книгу «Аріель, чи Життя Шеллі», а через 4 роки представляє біографічний працю про британського прем’єр-міністра Бенджаміна Дізраелі. У 1930 р. виходить у світ чергова робота письменника, в якій описується докладна біографія Байрона. Цей цикл книг пізніше був надрукований під назвою «Романтична Англія».
Одночасно з цим з-під пера Андре Моруа виходять нові романи, включаючи «Бернар Кене». В книзі розповідалося про молодого солдата, який проти своєї волі був змушений працювати на сімейному підприємстві. Простежити автобіографічність сюжетної лінії не становить праці.
Влітку 1938 р. 53-річного письменника обирають у Французьку Академію. У наступному році, коли почалася Друга світова війна (1939-1945), Андре Моруа знову вирушив на фронт у чині капітана.
Після того, як армія Гітлера буквально за кілька тижнів окупувала Францію, літератор виїхав до США. В Америці Моруа якийсь час викладав в Університеті Канзасу. У 1943 р. він разом з бійцями союзних військ відправився в Св. Африку.
Там Андре зустрівся зі своїм другом та колегою Антуаном де Сентом-Екзюпері, який був першокласним військовим пілотом. У 1946 р. він повернувся додому, де продовжив видавати нові книги.
До того часу Андре Моруа став автором біографій Шопена, Франкліна і Вашингтона. Також він представив збірники новел, серед яких «Готель» і «Танатос». Цікавий факт, що саме в той період він вирішив зробити свій псевдонім офіційним ім’ям, внаслідок чого йому довелося змінити всі документи.
У 1947 р. на книжкових полицях з’являється «Історія Франції», перша з циклу книг про історію країн. Через кілька років Моруа видає зібрання творів, які вмістилися в 16 томах.
Тоді ж письменник почав працювати над всесвітньо відомими «Листами незнайомці», які були насичені глибоким змістом, гумором і практичною мудрістю. Також він продовжив публікувати біографії знаменитих особистостей, в числі яких Жорж Санд, Олександр Дюма, Віктор Гюго, Оноре де Бальзак та ін.
Автобіографія Андре Моруа – «Мемуари», виходить у 1970 р., через 3 роки після смерті автора. У ній описувалися різні цікаві факти з життя літератора, а також його бесіди з відомими чиновниками, артистами, письменниками, мислителями і діячами мистецтва.
