Нацизм у Німеччині

У 1934 р. після смерті 86-річного президента Німеччини Гінденбурга, Гітлер прийняв на себе повноваження глави держави і головнокомандуючого збройними силами.

Титул президента скасовувався; відтепер Гітлера слід називати фюрером і рейхсканцлером.

В тому ж році почалися жорстокі утиски євреїв і циган із застосуванням зброї. У країні почав діяти тоталітарний нацистський режим, який вважався єдино правильним.

У Німеччині був оголошений курс на мілітаризацію. В короткі рядки створювалися танкові і артилерійські війська, а також будувалися літаки.

Варто зауважити, що всі ці дії йшли врозріз з Версальським договором, підписаним після завершення Першої світової війни.

Однак з якихось причин європейські країни закривали очі на подібні дії нацистів.

Втім, це не дивно, якщо згадати, як було підписано Мюнхенську змову, після якого Гітлер прийняв остаточне рішення про захоплення всієї Європи.

Незабаром з ініціативи Адольфа Гітлера була створена поліція Гестапо і система концентраційних таборів.

30 червня 1934 р. Гестапо влаштувало масовий погром проти штурмовиків СА, який увійшов в історію як Ніч довгих ножів.

Було вбито більше тисячі чоловік, що представляли потенційну загрозу для фюрера. Серед них був і лідер штурмовиків Ернст Рем.

Також було вбито багато людей, які не мали ніякого відношення до УА, зокрема попередник Гітлера на посаді рейхсканцлера Курт фон Шлейхер і його дружина.

Після приходу до влади нацистів у Німеччині почалася активна пропаганда переваги арійської нації над іншими. Природно арійцями називалися самі німці, яким потрібно боротися за чистоту крові, поневолюючи і знищуючи «нижчі» раси.

Паралельно з цим німецького народу прищеплювалася ідея про те, що вони повинні стати повноправними господарями всього світу. Цікаво, що про це Адольф Гітлер писав ще 10 років тому у своїй книзі «Майн Кампф».