Лев Виготський (1896-1934)

Лев Семенович Виготський – видатний радянський психолог. Він став автором багатьох ідей, які допомогли серйозно змінити систему освіти. За свій талант Виготського часто називали «Моцартом психології».

Цікавий факт, що Виготський залишив значний слід у розвитку психології, не маючи при цьому відповідної освіти.

У своїх працях він приділяв велику увагу вивченню психічного розвитку, а також намагався виявити закономірність у становленні особистості в дитячому віці. Крім цього у нього був свій погляд на змінення системи освіти в школах.

Лев Семенович є автором відомої психологічної теорії «Культурно-історичної концепції розвитку вищих психічних функцій». У ній він порівнював знання про природу і культуру.

Виготський вважав, що всі психічні (натуральні) функції поступово перетворюються у функції найвищого розвитку, тобто культурні.

Наприклад, механічна пам’ять стає логічною, абстрактна оцінка уявлень – цілісної, імпульсивні дії – довільними.

Про всіх цих процесах діти дізнаються під час спілкування з дорослими. Пізніше всі отримані знання і почуття відкладаються у свідомості дитини.

По Виготському на становлення особистості індивіда впливають спадкові задатки і соціальні фактори. Він стверджував, що мистецтво може кардинально впливати на людину, змінюючи її поведінка і роль у соціумі.

У своїх роботах Лев Семенович робив акцент на взаємозв’язку між мисленням і мовленням. Пізніше він висунув свою знамениту тріаду «Свідомість – Культура – Поведінка».

При всій своїй значущості, його новаторські ідеї постійно піддавалися жорсткій і безперервної критики. Виготський помер у віці 37 років, залишивши після себе близько 200 наукових робіт.