6. Є офіційно зареєстровані випадки зомбування людей
Вірити в зомбі чи ні – це особиста справа кожного. Але існують офіційні документи, які зафіксували дуже дивні випадки, побічно доводять, що явище «зомбування» (чим би воно не пояснювалося) таки має місце бути.
Найвідоміше з цих пригод сталося з Клервиусом Нарцисом. У 1962 році він раптово захворів після великої сварки з братом, а через 3 дні помер. Його тут же поховали (адже взагалі-то клімат Карибів не сприяє довгому «зберігання» небіжчиків).
А через 18 років Клервиус повернувся додому… Його випадок унікальний тим, що на відміну від інших зомбі, він зберіг пам’ять (хоч і говорив і рухався механічно і монотонно).
Місцевий психіатр Ламарк Доуйон, бажаючи викрити лже-Клэрвиуса, опитав його (склавши питання з допомогою сестри «ожилого небіжчика» та інших його родичів, які, до речі, його відразу і беззастережно дізналися).
Але «самозванець» відповідав вірно, згадавши до дрібниць навіть власні похорони. Клэрвиус повідомив, що всі ці роки він працював на плантації цукрових і зміг піти тільки після смерті чаклуна-бокора, який і перетворив його в зомбі (можливо, на прохання брата Клэрвиуса).
Крім того, є документи про повернення в рідні краї через 29 років після «смерті» в 1907 році Феліції Ментор (в стані повної неосудності і без пам’яті), Натагетты Джозеф (через 6 років після похорону в 1966 році), Френсіс Илиус («померлої» три роки тому – в 1979 році) і т. д. Кажуть, подібні випадки були і в 1990-х роках.
